Масова депортація литовців, латишів та естонців до Сибіру силами МГБ СРСР розпочалася 25 березня 1949 року. Операція отримала назву "Прибій".
Щоб уникнути паніки серед населення, була таємною. Пізніше радянська влада заявляла, що проводила її з метою викорінення із села куркульства, яке заважало колективізації. Насправді ж боролася з антирадянськими партизанами – лісовими братами та людьми, які симпатизували їм. Депортація других могла значно скоротити базу підтримки лісових братів та дозволити завершити насильницьку колективізацію, почату ще 1947 року.
Депортували переважно родичів лісових братів та родичів ув'язнених у трудових таборах за антирадянську діяльність. Саме тому, за підрахунками істориків, 72% депортованих були жінками та дітьми. Разом із ними насильно переселяли націоналістів та ветеранів нацистських збройних сил. Усі депортовані отримали клеймо "ворог народу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ООН фіксує примусові виселення українців з Криму
У рішенні про депортацію були вказані квоти. Так з Литви мали вивезти 8,5 тис. родин або 25,5 тис. осіб, з Латвії - 13 тис. родин або 39 тис. осіб, а з Естонії - 7,5 або 22,5 тис. відповідно.
Протягом 25-28 березня 1949 року до віддалених земель СРСР вивезли 94 779 людей без права повернення на батьківщину. Близько 15% із них загинули в дорозі, або ж у місцях нового поселення через нестачу житла, одягу та їжі.
Насильницька депортація дала владі очікувані результати. До кінця 1949-го в Латвії та Естонії колективізували 93% та 80% господарств. Найбільший опір продовжувала чинити Литва. Тому наприкінці 1951 року в країні провели чергову велику депортацію, відому як операція "Осень".
23 лютого 1944-го в СРСР розпочалася насильницька депортація чеченців та інгушів з їхньої батьківщини. Операція НКВД отримала назву "Чечевиця".
Приводом до її проведення стала нібито співпраця народів з нацистською Німеччиною та виступ зі зброєю проти Червоної армії. Адже ще взимку 1940 року в Чечні підняли велике повстання через масові радянські репресії. Повстання очолив випускник Комуністичного університету працівників Сходу Хасан Їсраїлов. Його підтримало декілька тисяч людей.
Повстання придушували радянські війська та бомбардувальники, що скидали бомби, зокрема, й на цивільне населення. Дивлячись на це, чеченські та інгуські солдати дезертирували з Червоної армії та приєднувалися до повстанців. Вони сподівалися на допомогу німців, та сильної підтримки не отримали, утім, протримались більш як 4 роки.
3 
1
Коментарі