Четвер, 31 липня 2008 17:43

Гасову лампу вперше запалили у Львові
5

Ян Зег освіту фармацевта здобував у Віденському університеті. Із 1848 року працював у львівській аптеці ”Під золотою зіркою”. Там і розпочав роботу над дистиляцією нафти
Сучасна копія гасової лампи 1853 року зі львівської аптеки-музею. Більш звичного вигляду набула після кількох удосконалень і початку серійного виробництва
Петро Міколяш у 1850-х роках був власником найбільшої аптеки Львова ”Під золотою зіркою” на вулиці Широкій (тепер Коперніка)

Уночі 31 липня 1853 року в лікарні на Личакові, що на околиці Львова, хірург Загорський зробив термінову операцію з видалення апендикса пацієнтові Владиславові Галецькому. Про неї ніхто й ніколи б не згадав, якби не одне: уперше в історії операція пройшла при освітленні гасовою лампою. Цей день умовно вважають датою її появи.

У прикарпатському селі Борислав неподалік Дрогобича (теперішня Львівщина) місцеві селяни черпали нафту здавна. Видобуту зі спеціально виритих колодязів чорну смердючу рідину називали ропою. До середини XIX ст. її сяк-так очищували й отриманий дистилят використовували переважно як мастило для возів.

1852 року двоє дрогобицьких євреїв Абрам Шрайнер і Лейба Штірман привезли до Львова кілька бочок бориславського дистиляту. Запропонували придбати їх власникові найбільшої в місті аптеки "Під золотою зіркою" Петрові Міколяшу.

— Із цієї рідини можна переганяти чистий спирт. Він буде дешевшим від звичайного, — обіцяли ділки, знаючи інтерес Міколяша до всяких новинок. У його аптеці, приміром, уперше в Галичині почали виготовляти й продавати содову воду.

Петро Міколяш придбав 2 ц нафти. Очистити її доручає 35-річному лаборантові своєї аптеки Янові Зегу. Удень той працює в аптеці. Ніч просиджує над невідомою йому речовиною.

— Через біль та головокружіння від чадних газів я часто навіть непритомнів. Через плями від нафти на моєму одязі люди уникали мене, вважаючи диваком, — писав Зег у спогадах, надрукованих 1889 року в "Журналі Львівського товариства аптекарів". — Урешті-решт мені вдалося так очистити дистилят, що мій продукт порівняно з сировиною був практично без запаху.

Для очищення нафти Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин. В аптеці Петра Міколяша у Львові із сирої нафти вперше у світі було добуто світло-коричневу речовину, яка добре горіла, — гас (керосин).

Будівлі й вулиці Львова в той час освітлювали дорогою скельною олією, яку завозили з Італії. Зег запропонував використовувати замість неї видобуту ним рідину — значно дешевшу. Звертається до львівського бляхаря Адама Братковського. Той переробляє олійну лампу так, щоб вона давала світло від гасу. Також прилаштовує пристрій, яким можна регулювати довжину ґноту, а відтак і яскравість світла. Лампу поміщає у скляну колбу, аби вогонь був захищений від вітру, а стіни приміщення не вкривалися кіптявою. У березні 1853 року першою такою лампою починають освітлювати вітрину аптеки Петра Міколяша. Львів"яни відразу зацікавлюються винаходом: одна гасова лампа дає світла як 10–15 свічок.

Братковський починає масово виготовляти гасові лампи або переробляє під "керосинки" старі олійні.

Із цієї рідини можна переганяти чистий спирт

— Купували господарі та люди з передмістя. Не один студент уночі вчився при світлі цих ламп, — розказував Зег.

Гасові лампи з"являються у шпиталі на Личакові. Невдовзі ними починають освітлювати вулиці Львова. "Лампи запалюють із настанням сутінків і на цілу ніч, незважаючи на те, чи світить місяць, чи ні, — пише того ж 1853-го "Газета львівська". — На мешканців міста це нововведення справляє велике враження".

Зег залишає роботу в аптеці. На вул. Краківській відкриває крамницю. Торгує гасом із власної міні-фабрики, на якій працюють чотири робітники. Сировину отримує з Борислава, Коломиї та Богородчан. 1854-го тут перероблено 600 ц нафти. Гас із фабрики Яна Зега постачають до австрійської столиці Відня, а також за кордон — до Пруссії.

Одного дня 1858 року до крамниці Зега привезли пошкоджену бочку гасу. Рідина витекла на бруківку. Якийсь хлопчина запалював цигарку й кинув недопалок. Полум"я охопило будинок, у якому перебували дружина Зега 21-річна Дорота Облочинська та її 17-річна сестра Герміна. Від отриманих опіків обидві жінки того ж дня померли. Надгробний пам"ятник на Личаківському цвинтарі уцілів донині: дві молоді жінки, охоплені полум"ям, спрямували руки до неба, прохаючи порятунку.

Прибитий горем Ян Зег залишає гасовий бізнес. Продає патент на винахід і переїжджає до Борислава. Там на вул. Панській (нині Шевченка) відкриває першу аптеку. Одружується на наймолодшій сестрі Облочинських Марії. Згодом у них народжуються дві доньки. У Бориславі Зег помирає 1897-го у віці 79 років.

У Відні згодом починається серійне виробництво гасових ламп конструкції Рудольфа Діттмара. А після того як гасовими лампами освітили вокзал столиці Австро-Угорщини, навіть у Львові, де вони з"явилися вперше, їх почали називати "віденськими".

Поляки винахідником "керосинки" вважають Ігнатія Лукасевича

У Польщі співавтором гасової лампи, а іноді навіть єдиним її винахідником називають Ігнатія Лукасевича. У польському місті Кросно йому встановили пам"ятник як "творцеві нафтового промислу Галичини". Хоча насправді Лукасевич працював помічником у лабораторії Яна Зега. Восени 1853-го виїхав зі Львова. У Книзі привілеїв австрійського Патентового уряду під 2 грудня 1853 року чітко вказано: "Магістр фармації Ян Зег. Винахід досконало очищеної хімічної нафти". Згадки про Лукасевича там немає. Не пише ані слова про помічника у своїх спогадах і сам Ян Зег. Імовірно, полякам вигідніше було бачити творцем гасу співвітчизника Ігнатія Лукасевича, а не угорця за походженням Яна Зега.
Після винайдення ним гасу видобуток нафти в околицях Борислава почав розвиватися шаленими темпами. На початку ХХ ст. у Галичині, що була провінцією Австро-Угорської імперії, видобували 5% світової нафти.

Зараз ви читаєте новину «Гасову лампу вперше запалили у Львові». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода