"Я помітила солдатів у німецькій формі та більш як 10 полонених у цивільному. Три жінки в кінці колони. Кілька осіб вишикувалися вздовж ями, яку щойно викопали. Почулися постріли – й люди впали. Далі йшла ще одна група полонених. Сивий чоловік перехрестився. За секунду пролунав наказ "стріляти". Хтось стрибнув у яму, хотів врятуватися, але солдат застрелив його", – згадувала Зофія Новак-Пшигодзька про розстріли професорів-поляків і їхніх родичів на Вулецьких пагорбах – тепер Парк студентів у Львові, 4 липня 1941-го. Спостерігала за трагедією з вікна свого будинку, мала тоді 25 років.
Німецькі війська ввійшли до Львова 30 червня 1941-го. За два дні прибули 230 членів айнзацгруп під командуванням бригаденфюрера Ебергарда Шенгарта. Мали "очистити місто від особливо небезпечних елементів – місцевої професури". У Львові діяли вісім університетів, де навчалися майже 10 тис. студентів. Понад половину викладацького і професорського складу були поляки, решта – українці та євреї.
2 липня дружина професора геометрії Казімєжа Бартеля – Марія – повертається додому з магазину й застає гестапівців. Учений у 1920-х був прем'єр-міністром Польщі, а потім ректором Львівської політехніки.
– Ваш чоловік – найбільший польський комуніст, – кажуть Марії Бартель. – Ви з донькою маєте 10 хвилин, щоб зібратись і залишити дім. Віднині тут живуть німці.
Коли жінки йдуть із кількома клунками, з квартири починають виносити антикваріат і книжки. Більшість везуть до Берліна.
Вночі арештовують письменника Тадеуша Бой-Желенського, професорів Романа Ренцького та Володимира Серадзького з медінституту. Професора акушерства й гінекології 80-річного Адама Соловія забирають разом із 19-річним онуком.
"Гестапо прийшло між 10-ю та 11-ю вечора, – свідчила пізніше радянським спецслужбам донька лікаря Ванда Мєнсович. – Було їх, певно, шестеро, в сірих мундирах. Розбіглися по помешканню, проводячи швидкий обшук. У мого батька та сина з речей нічого не забрали. Командир запевняв, що везе їх тільки на допит і вони повернуться".
Арештовують 23 професорів і їхніх родичів, усього – 42 людини. Привозять у корпус Львівської політехніки на вул. Абрагамовичів – тепер Бой-Желенського. Відпускають тільки педіатра Юзефа Стефана Гроєра. З'ясовують, що його батько – німець.
"Машину загнали у двір, – згадував єдиний врятований. – Нас поскидали під будівлю і сказали стояти обличчям до стіни, опустивши голову. Там уже було багато професорів. Якщо хтось рухався, його били по голові гвинтівкою чи кулаками. Кожні кілька хвилин називали ім'я і вели до кімнати. Було чути удари та крики".
Після допитів на світанку 4 липня арештованих виводять на Вулецькі пагорби. Там викопана яма. Групами по четверо підводять до неї та розстрілюють.
"Після страти загін на чолі з офіцером залишився біля ями, – розповідав згодом працівник Політехніки Тадеуш Гумовський, який спостерігав за розстрілом зі своєї квартири. – Солдати зняли пальта, підкотили рукави, взяли лопати й почали засипати могилу. Земля була в крові, я бачив великі червоні плями".
Боятися за свої вчинки нацисти починають після поразки під Сталінградом. Створюють підрозділ євреїв Sonderkommando 1005, який розкопує братські могили та спалює тіла. 8 жовтня 1943-го дістають трупи на Вулецьких пагорбах і знищують. Попіл розвіюють.
Після війни історики встановлюють імена розстріляних учених. 2011-го на місці страти зводять меморіальний комплекс "Пам'ятник убитим львівським професорам".
"Оспівує якусь одвічну Україну. Поза часом, поза епохою, без сталінських п'ятирічок, без колгоспного ладу. В основі своїй є ідейно порочним твором, під яким могли підписатися Петлюра чи Бандера", –
йдеться у статті "Проти ідеологічних перекручень у літературі" в радянській газеті "Правда" 2 липня 1951-го. Засуджувала вірш Володимира Сосюри (1898–1965)
"Любіть Україну!" Автора звинуватили в "буржуазному націоналізмі". Сім років забороняли друкувати поезію
75 доларів коштував перший телевізор, який продали 3 липня 1928-го у США. Вартість відповідала ціні 150 кг цукру. На теперішні гроші це $1130. Телевізор був громіздким, мав багато мікросхем і вакуумних трубок
30 червня 1908 року між річками Нижня Тунгуска і Лєна в Сибіру впав метеорит. Потужна вибухова хвиля повалила ліс у радіусі 40 км. Коливання земної поверхні відчули від Китаю до Німеччини. Метеорит назвали Тунгуським. Висунули майже сотню гіпотез його походження. Більшість переконані, що в тайзі впала комета – куля з газів і льоду. В епіцентрі вибуху виявили рідкісний метал іридій, що входить до складу цих небесних тіл.
1 липня 1916-го почалася найбільша військова операція Першої світової війни. Поблизу річки Сомма на півночі Франції англійські та французькі війська пішли у наступ на німців. У битві взяли участь 150 дивізій, близько 10 тис. гармат і тисяча літаків. Британці вперше застосували танки. Загинули понад 1,35 млн солдатів. Бій розтягнувся на чотири місяці. Союзники відвоювали територію 240 кв. км.
2 липня 1816 року поблизу берегів Сенегалу в Західній Африці на мілину сів фрегат "Медуза", що мав доправити в колонію чиновників із Франції. Щоб урятуватися, судно розібрали та збудували 20-метровий пліт із дощок. На нього зайшли 147 людей. Бракувало харчів і води. Офіцери почали вбивати чи викидали у воду моряків, їли м'ясо трупів. До берега дісталися 15 осіб.
1 
1
Коментарі