– На цьому роялі грала письменниця Леся Українка. До того він належав Людмилі Драгомановій, дружині її дядька Михайла, – розповідає 56-річна Любов Мержвинська, науковий співробітник музею Лесі Українки у Колодяжному Ковельського району на Волині.
Михайла Драгоманова вислали з України, коли Лесі було 5 років. Із родиною він оселився в Болгарії. Їхній маєток доглядав Петро Косач, батько Лесі. Він перевіз рояль до свого помістя в Колодяжному.
"З мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет", – написала Леся Українка в листі до Михайла Драгоманова (18 грудня 1890 року). 11-річною вона захворіла на туберкульоз кісток. У 13 їй видалили кісточки з кисті лівої руки в Києві.
До хвороби Леся готувалася стати професійною піаністкою. Музики її навчала Ольга О'Коннор – дружина композитора Миколи Лисенка. Леся любила грати на самоті. Пробувала складати власні музичні твори.
Рояль випустила 1860 року французька фірма Ignace Pleyel. Такі інструменти виготовляли на замовлення. Їх рідко вивозили за кордон.
До музею в Колодяжному інструмент потрапив 1949 року – з київської квартири Косачів.
Коментарі