Середа, 20 січня 2021 22:26

"Потрібні редактори, які мають по 10 тисяч готових грошей. Щоб було чим одкупитися, як посадять"

"Се не абиякий Шершень, що розбишацьким робом віднімає мед у трудящих бджіл і ховається, по своїй дикості, в щілинах скель і дуплах дерев. Це Шершень цивілізований. Меду в трудящих наш Шершень не одбиратиме – се навіть з обличчя його видно. Буде віднімати його в тих уліях, де завелися самі трутні-дармоїди. Він їх нещадно колотиме. Беручи мед, оставлятиме замість його гостру їдь свого жала, щоб від неї корчило всю погань, яка живе чужою працею", – йдеться в першому номері сатиричного журналу "Шершень", що виходить 19 січня 1906-го в Києві.

Українські гумористичні журнали з'явилися на Галичині наприкінці 1880-х. Народовці видають "Зеркало", москвофіли – "Страхопуд". Українцям у Російській імперії забороняють мати свої видання. Та в жовтні 1905-го імператор Микола ІІ підписує маніфест про права і свободи, що дозволяє українські книжки й періодику.

"Настав 1905 рік, а з ним прийшла "куца воля". Деякий час стало вільніше видавати українські книжки. Виникла думка створити сатиричний журнал. Кошти на це дав Володимир Лозинський (лісівник маєтків Терещенків. – Країна), – згадувала письменниця Оксана Стешенко. Її чоловік Іван працював у "Шершні".

У журнал дописують Іван Франко, Леся Українка, Олександр Олесь, Агатангел Кримський, Осип Маковей, Іван Нечуй-Левицький, Олена Пчілка. Карикатури малюють Іван Бурячок, Фотій Красицький та Опанас Сластіон. Перший номер "Шершня" влада конфіскує. Вважає, що той містить надто провокативні зображення. Другий випуск дозволяють продавати. Має рубрики: "Внутрішній огляд", "Політичний огляд", "Київська хроніка", "З життя політичних партій", "Музичні новинки", "Переписка редакції", "Провінційні чудасії", "Оголошення Шершня".

В останній публікують пародії: "Потрібні для кабінету Вітте (Сергій Вітте – голова ради міністрів Російської імперії в 1905–1906 роках. – Країна) редактори, які мають по 10 000 карб. готових грошей, щоб було чим одкупитись, як посадять". Іншим пишуть: "Берлін. Німецькі бюргери експресом висилають до Росії мільйон бочок пива для поддержанія жизненности умірающей бюрократії".

Найбільше журнал критикує чорносотенців – російських шовіністів. У вірші "Садок Піхновський коло хати" у восьмому номері висміюють редактора газети "Киевлянин" Дмитра Піхна та проросійський гурток, що сформувався навколо нього.

Автори підписуються псевдонімами – Шершень Миргородський, Полтавський Шершень, Мійський Шершень, Польський Шершень, Академічний Шершень.

Іван Бурячок створює серію карикатур "Ілюстрації до Кобзаря Тараса Шевченка на сучасні теми". У дев'ятому номері зображує конвой жандармів, який веде групу людей. Підписує "Од молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить… бо благоденствує".

Журнал виходить щоп'ятниці тиражем 5 тис. примірників. Коштує 10 коп. За стільки ж можна було купити 1,5 кг картоплі.

Друкують 26 номерів "Шершня". Цензура наказує закрити видання через критику влади. У випуску 14 липня 1906-го пишуть: "З огляду на сучасні обставини видання "Шершня" на деякий час припиняється".

"Найурочистіші домовленості тоді непорушні, коли їх щиро виконують обидві сторони. Усьому світу відоме наше терпіння. Нація польська, на сеймі зібрана, заявляє: вона – незалежний народ і має право віддати корону тому, кого вважатиме гідним її", –

йшлося в ухвалі Сейму від 25 січня 1831 року про детронізацію російського царя Миколи І. Поляки захотіли вийти зі складу Російської імперії й підняли повстання. Воно тривало рік і зазнало поразки

19 січня 1809-го французький винахідник 59-річний Ніколя Аппер отримав патент на консервну банку. Понад 15 років працював над технологією збереження продуктів. Вона отримала назву "апертизація". 1810-го опублікував книжку "Мистецтво зберігання тваринних і овочевих речовин". Це перший методичний посібник із консервування. Раніше харчі солили та в'ялили.

22 січня 1506 року на прохання Папи Римського 63-річного Юлія ІІ до Рима прибули 150 молодих найманців зі швейцарського кантону Урі. Вони стали основою Швейцарської гвардії у Ватикані. Відтоді понтифіки брали вояків для охорони зі швейцарців. Гвардійці там працюють і нині. Носять традиційні жовто-сині строї.

Зараз ви читаєте новину «"Потрібні редактори, які мають по 10 тисяч готових грошей. Щоб було чим одкупитися, як посадять"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 864
Голосування Як оцінюєте судову систему після вироку Стерненку?
  • Судової системи в Україні не існує. Є телефонне право президента
  • Вбивця і викрадач людей Степаненко отримав те, що заслужив
  • Українська судова система – це Портнов
  • Хто такий Стерненко?
  • Мені байдуже. Я виїхав з країни, або планую це зробити
Переглянути