7 жовтня 1947 року у свій 62-й день народження один із основоположників атомної фізики Нільс Бор отримав від короля Данії Фредерика IX найвищу національну відзнаку – орден Слона. На відміну від решти нагород світу – більш чи менш пласких, щоби прилягали до одягу, – ця має форму фігурки: слон, вкритий білою емаллю і прикрашений діамантами, несе на спині бойову вежку, а перед нею сидить чорношкірий погонич. Цей екзотичний орден був заснований у XII столітті данськими лицарями після перемоги у Третьому хрестовому поході над сарацинами, що билися на слонах. У міжнародній мові емблем слон символізує мудрість, справедливість, великодушність й інші чесноти. Нільса Бора відзначили не тільки як патріарха науки, а й як гуманіста, що прагнув запобігти ядерним перегонам. Орден Слона дає право на звернення Ekscellence – превосходительство
10 жовтня 1963-го у віці 47 років померла французька співачка Едіт Піаф. Вона подолала шлях від виступів у дешевих кабаре до концертів у найпрестижніших залах світу. Розповідала авторам деякі факти зі своєї біографії, які лягли в основу пісень "Мій легіонер", "Велика подорож бідного негра", "Моє серце обрало його", "Париж – Середземномор'я", "Мілорд", "Я ні про що не шкодую", "Падам, падам", "Рожеве життя". Загалом мала понад 200 музичних номерів.
Справжнє її ім'я та прізвище – Едіт Джованна Ґассьйон.
А Піаф – сценічний псевдонім – "горобчик" французькою.
Так її назвали за маленький зріст – 147 сантиметрів.
Коли 1949-го в авіакатастрофі загинув її коханий – боксер Марсель Сердан, Едіт впала в депресію, почала пити, захопилася спіритизмом. Двічі поспіль потрапляла в аварії – зламала кілька ребер, мала знівечені губу й лице. Аби полегшити страждання від болю, лікарі кололи їй морфій. Едіт звикла до наркотику. Зазнала сімох операцій, схудла до 33 кілограмів, майже облисіла. Її мучив артрит, ноги висохли, коліна розпухли. Такою за півтора року до смерті її побачив та покохав співак і колишній перукар 27-річний Теофаніс Ламбукас. Він приходив до Едіт у лікарню, приносив квіти й робив маленькі подарунки. Зрештою запропонував побратися. 9 жовтня 1962-го вони повінчалися. Піаф допомогла чоловікові пробитися на велику сцену. Та незабаром її знову поклали до лікарні: виявили рак печінки.
Едіт Піаф поховали на паризькому кладовищі Пер-Лашез. Провести її в останню путь прийшли понад 40 тисяч людей
50 метрів подолав під Парижем 9 жовтня 1890 року французький інженер-самоук Клеман Адер. Він перший у світі злетів на саморушному пілотованому апараті, важчому за повітря, – моноплані L'Eole. Конструктор надав йому подібності до кажана – цією ж ідеєю скористалися і під час створення сучасних літаків-невидимок. L'Eole був оснащений паровим двигуном. Після короткого польоту моноплан упав, перетворившись на купу уламків. За два роки Адер здійснив другу спробу – і пролетів 200 м. Його роботою зацікавилося військове міністерство й надало кошти на створення наступного моноплана. Той подолав близько 300 м, потім упав, поламав крила й шасі. Винахідник розорився й мусив перейти до менш амбітних проектів. Через 13 років перший літак братів Райтів пролетів менше, ніж "паровик" Адера, зате успішно приземлився. Вони й стали батьками авіації
8 жовтня 1795 року видали ордер на арешт Жозефа Ґільйотена, професора анатомії в Сорбонні, якого помилково вважають винахідником машини для відрубування голів. Арешту не було – скоріше за все, через загальний спад революційного терору у Франції. Ґільйотен помер 1814-го від фурункула на лівому плечі у віці 76 років. Восени 1789-го він, керуючись ідеями гуманізму, запропонував виконувати смертні вироки за допомогою "простого інструмента". Його винайшов хірург Антуан Луї. У березні 1792-го використання гільйотини схвалили депутати парламенту й король Людовік XVI. Наступного року монарха стратили за допомогою цього пристрою.
8 жовтня 1918 року одеський градоначальник і генерал-губернатор Володимир Мустафін звернувся до голови Ради Міністрів Української Держави Федора Лизогуба й Бориса Стеллецького – начальника Головної квартири та Власного штабу гетьмана Павла Скоропадського – з проханням ліквідувати російське консульство в місті. Бо з його появою тут "небувалих розмірів набула більшовицька агітація". 12 жовтня в Одесі закрили більшовицькі організації. А ще за два дні – й російське консульство. Його працівникам запропонували негайно, під охороною, залишити межі України.
9 жовтня 1829-го 38-річний Йоганн Паррот, син російського академіка Георга Паррота, вперше зійшов на Великий Арарат – 5156 м над рівнем моря. Територія, де розташована гора, історично є вірменською, тоді належала Османській імперії, сьогодні – Туреччині. До Арарату нібито пристав ковчег праведника Ноя, який урятувався від Всесвітнього потопу. Там пророк, за переказами, посадив лозу й напився забродженого виноградного соку, поклавши початок виноробству.
1 
1
Коментарі