"Нестеров постійно стверджував, що на аероплані можна зробити "мертву петлю". У авіашколі його висміювали й глузували. Тільки коли професор Микола Жуковський заговорив про неї, опоненти Нестерова замовкли", – згадує військовий льотчик Віктор Соколов про авіатора Петра Нестерова. Той 9 вересня 1913 року в Києві вперше в історії виконав фігуру пілотажу "мертва петля".
Після військової служби на Далекому Сході й повітроплавальної школи в Петербурзі Нестеров очолює 11-й корпусний загін 3-ї авіаційної роти. Він розміщується в Києві, на Сирецькому військовому аеродромі. Нестеров випробовує літальні апарати, які конструюють місцеві винахідники. Радить, як підвищити їх маневреність. Льотчики його переконують, що при виконанні "петлі" випаде з апарата.
– Повітря – середовище однорідне. Воно буде утримувати літак у будь-якому положенні – при правильному управлінні ним, – повторює Петро Нестеров.
Удень спостерігає за птахами, а вечорами вивчає теорію польотів.
"Щодня бачимо, як літають птахи, їхні повороти, злети і спуски, – пише у статті "Як я здійснив мертву петлю". – Потрібно брати приклад із них – природних літунів".
Нестеров тренується на французькому літаку Nieuport із двигуном потужністю 70 кінських сил. Після 100 год. польотів наважується виконати "мертву петлю". Нікого не попереджає про це. Досягає висоти 1 тис. м – і задирає ніс літака. Коли стає майже вертикально, вимикає двигун і починає падати. На висоті 600 м запускає мотор.
"Апарат поліз у небо і почав лягати на спину, – згадував Нестеров. – Мені здалося, що занадто довго не бачу землі. Додав потужності, й вона явилась переді мною. Вимкнув двигун знову, вирівняв апарат і став планувати до ангара. За 10 секунд польоту не відчув нічого надзвичайного. Переворот аероплана – ніби лежачи в поїзді, відчував поворот вагона. Сидів кілька секунд униз головою, але сильного приливу крові до неї не було. Із сидіння не випадав. Інструменти у відкритих ящиках залишилися на своїх місцях".
Нестеров думає, що його петлю ніхто не побачив. Отже, її потрібно повторити. Але біля ангара льотчика чекає натовп глядачів.
У газетах пишуть: Петро Нестеров ризикував державним майном без дозволу начальства. Закидають намагання копіювати французького авіатора Адольфа Пегу, який виконував трюки на власному аероплані.
– Я служу офіцером восьмий рік. Маю дружину, двох дітей і маму, якій по можливості допомагаю. Тому ризикувати собою заради отримання прізвиська "російський Пегу" не буду, – відповідає Нестеров.
Київське товариство повітроплавання відзначає його золотою медаллю. Міська рада вручає пам'ятний золотий жетон. Але європейські газети стверджують, що вперше "мертву петлю" виконав Адольф Пегу.
У травні 1914-го льотчики зустрічаються в Москві. Француз визнає, що першість належить Петрові Нестерову.
Через два місяці починається Перша світова війна. Він опиняється на фронті. Біля села Воля-Висоцька на Львівщині 26 серпня 1914 року виконує перший в історії таран – збиває літак австрійського шпигуна. Обоє військових гинуть. Петра Нестерова ховають на Аскольдовій могилі в Києві.
6 вересня 1522 року моряки з експедиції Фернана Магеллана (1480–1521) повернулись до Іспанії. Їх залишилось 18 із 265. Це були члени команди одного з п'яти суден. Їхній капітан узявся обплисти земну кулю, але зміг подолати лише половину шляху. Обійшов Південну Америку й дістався філіппінського острова Себу. У сутичці з тамтешніми жителями загинув. Першу навколосвітню експедицію завершив Хуан Себастьян Елькано (1476–1526). Він пройшов решту прокладеного Магелланом маршруту і довів, що Земля – кругла.
4 вересня 1797 року французький полководець Наполеон Бонапарт ввів війська до Парижа – для підтримки Директорії. Так відстоювали проголошену 1792-го Республіку. До міста повернулися багато дворян і священиків, які втекли після зречення короля Людовика XVI. Вони почали закликати до відновлення монархії. Таких військові ловили і висилали в Африку. Директорія управляла країною до 9 листопада 1799 року. Тоді владу захопив Наполеон Бонапарт. Він проголосив себе консулом, а потім – імператором.
5 вересня 1877-го у форті Робінсон в американському штаті Небраска вбили вождя племені оглала 37-річного Несамовитого Коня. Його привезли до містечка під приводом переговорів. Він очолював союз кількох племен, який переміг американські війська біля річки Літл Бігхорн у штаті Монтана. У форті зрозумів, що його обдурили і збираються арештувати. Щоб відбитися від солдатів, дістав ножа. Один з американських вояків пронизав вождя багнетом.
13 500 будівель згоріли під час великої лондонської пожежі. Вона почалася в одній із пекарень і тривала з 3-го по 5 вересня 1666 року. Без житла залишилися близько 70 тис. із 80 тис. лондонців
"У палких дебатах філологів, учителів, письменників та політиків народжувалися пропозиції, в яких відчувалося живе життя. Зауваження мовників мали своє політичне значення. За їх формулами були залізні кроки міліонних мас робітників та селян, що йдуть до культури і потребують остаточного й категоричного вирішення українського правопису як передумови для завоювання культури масами", –
писав народний комісар освіти УРСР Микола Скрипник (1872–1933) про конференцію 6 вересня 1928 року в Харкові. На ній затвердили новий правопис української мови. Називали харківським, або "скрипниківкою". Через п'ять років почався тиск на українську культуру. Микола Скрипник застрелився, а уряд видав новий правопис – наближений до російського
4 
35413
Коментарі