"В СРСР цензури немає!" – запевняли радянських громадян. Хоч на ділі цензура була, причому контролювала вона всі сфери життя. Свідчення цьому – видана 1946 року брошура "Перечень сведений, запрещенных к опубликованию в открытой печати и на радио". У ній – понад 300 параграфів. І кожен починається словом "Запрещается". Тільки чотири роки тому в архіві Служби безпеки України з неї зняли гриф "цілком таємно".
У дореволюційні часи газети могли виходити з білими плямами – "зайві" матеріали забирали зі шпальт просто перед друком. У СРСР непотрібні тексти не потрапляли навіть до верстки. Однак іноді читачі помічали на шпальтах "сюрпризи". Зазвичай це траплялося не з вини сміливих редакторів чи неуважних цензорів.
Про два такі випадки розповідає Вадим Мицик, колишній директор музею в Тальному Черкаської області
На початку 1950-х у Гребінках Київської області районна газета опублікувала статтю, де у слові "Сталінград" набірник загубив літеру "р". При переносі вийшло "Сталін-гад". Редактор розумів усі наслідки такої помилки. Тому щойно побачив видрукуваний примірник, пішов до свого кабінету й вистрелив у скроню.
Наступного дня з Києва прислали нового редактора. Треба було терміново написати спростування. Тоді це називалося "поправка". Відтак взяли три рядки: той, де була помилка, той, що вище, і той, що нижче. Написали так: "У попередньому номері вкралася помилка. Такі-то рядки слід читати так-то". Вичитувала редакція, новий редактор і увесь райком. На ранок подивилися в газету. Жирним шрифтом було набрано: "У попередньому номері нашого видання всралася помилка".
В 1930-х у Бабанці теперішнього Уманського району виходила газета "Більшовицька робота". Спеціалізувалася переважно на аграрних темах. З осені починала цикл публікацій про підготовку ґрунту до посіву цукрових буряків. Контролювала, як колгоспники вносили попіл у землю. Згодом кореспонденти заміряли глибину оранки. Редактор підписав номер до випуску. Але під час друку тріснула й розкололася літера "о". До читачів текст дійшов у такому вигляді: "Щоби весною мати гарний урожай цукрових буряків, колгоспникам треба з осені срати на глибину 35–40 сантиметрів із одночасним внесенням попелу".
Редактор побіг скуповувати й випрошувати увесь тираж. Потім кілька днів очікував арешту.
1 
1
Коментарі