Біля столичного ЦУМу з"явилася палатка з написом "Шкільний ярмарок". Ліворуч чотири стелажі з піджаками та брюками для хлопчиків. Дівчатам фабрики пропонують значно більший вибір моделей.
— Вам бордову чи зелену форму? — питає продавець-консультант магазину Марія Олексіївна, 52 роки. Пояснюю, що пишу статтю про шкільний одяг. Жінка дивиться трохи з недовірою: зі своїм 34–36-м розміром одягу я більше схожа на школярку, ніж на кореспондента. Марія Олексіївна показує, що є в асортименті. Розповідає, що на якість шкільної форми покупці не жаліються, лише на зависоку ціну.
Продавець дає поміряти бордовий та зелений піджаки. Каже, такі купують найчастіше. На вулиці +30°С, тому зразу виникає відчуття, що на тебе одягли панцир.
— Зате взимку в такому добре, — каже жінка.
Піджак ніде не "тягне", гарно сидить. Хоч модель пошита "мішком".
Мама пропонує доньці поміряти плетений машинною в"язкою сарафан. Спереду вшита внутрішня кишенька на змійці. 9-річна Катруся одягається. Каже, що їй зручно, але жарко. Тицяє пальчиком у білу блузочку.
— Думаю, що така, з маленьким воротнічком, до сарафана підійде. Але потрібно буде на зиму купити кольорові колготки, в ромашки, тоді буде гарно, — розмірковує мала.
Продавець-консультант приносить мені пряменькі бриджі з кишенями й невеликими розпірками внизу. Є з бордовою та зеленою клітинкою. Коштують 142 грн. Але найменші виявляються завеликі — 38–40-й розмір. Запропонована біла блузка за 120 грн неприємна до тіла — багато синтетики.
— Такі бриджі — для старшокласниць. Старші дівчатка купують спідниці й сарафани значно рідше.
Зверху на стелажах висять костюми по 332 грн — бордові вельветові піджачки і сукні для дівчат. Виглядають дуже гарно. Марті Козуб, 9 років, вони теж сподобалися найбільше.
Блузка неприємна до тіла — багато синтетики
— Мам, дивися, — каже, — він схожий на костюм, у якому ти ходиш на роботу. І я хочу такий!
Костюмна спідниця розкльошена, завдовжки до коліна. Піджак приталений, кишеньки накладні, пошиті півколом.
Також є картаті сарафани у формі трапеції. Трохи нижче грудей пришита невеличка кишенька для носової хустинки. Її краї окантовані картатою тканиною. На інших сарафанчиках спідничка із заниженою лінією талії — плісе.
Під будь-який сарафан можна одягати трикотажну кофтину чи сорочку.
Ще один вид форми — чорна спідничка з розшитими по низу білими квітами. Пошита "сонечком", нарядна. Є майже всі розміри, але вона більше підійде для дівчат-підлітків. Коштує 155 грн.
— У Володі в гімназії хлопчики носять зелені піджаки й чорні брюки, — 32-річна киянка Альона Сорокопуд розповідає, як збирає сина до школи. — Я купую п"ять сорочок — щоб на кожен день була свіжа. Форму беру завжди на швейній фабриці "Юність". Вона не скатується після стірки, й ціни, як на мене, відповідають якості. Наприкінці тижня закидаю всі сорочки і форму в пральну машинку. Прасую тільки після стірки, бо якщо робити це серед тижня — блищатиме. Володя приходить зі школи, вішає одяг на вішалку.
На вул. Фролівській, 3/34, біля метро Контрактова площа, є фірмовий магазин "Юності". Там значно більше моделей. І вони цікавіші за ЦУМівські. Піджаки, спідниці й сарафани для дівчат елегантні й по-жіночому витончені.
Тетянці Короп у жовтні виповниться 6 років. Батьки вже віддали її до школи. Обирають доньці сарафанчик. У примірочних черга, й діти приміряють форму біля стелажів. Мала сидить у трусиках і майці — чекає, поки мама вибере наступну модель. Щічки надуті, каже, що набридло вже міряти та й у школу не хоче — бо доведеться рано вставати.
Після третього сарафана вона відмовляється одягати будь-що. Пропоную їй приміряти картатий з накладними кишеньками, завдовжки до литки. Маля здивоване, але сарафан приміряє.
Для себе беру сірий сарафан на кокетці під груди. У романтичному селянському стилі, прикрашений тоненькою атласною стрічкою. Такий коштує 160 грн. На жаль, пошитий він на тоненьке дівча. А то я такий із задоволенням одягла б на роботу.
Гімназисти носять діловий одяг
У київській гімназії "Діалог" із поглибленим вивченням економіки і права немає обов"язкової шкільної форми. Але дітям не можна одягати джинси й футболки, від них вимагають ділового одягу — спіднички й блузочки, брюки й сорочки.
— Нашим дітям не сподобалися зелені й бордові піджаки, — пояснює Лариса Кузьминець, 55 років, директор гімназії. — Батьки з учителем праці самі розробляють фасони шкільної форми. На початку чи наприкінці шкільного року ми влаштовуємо показ моделей, проводимо бесіди дітей з модельєрами. Так формуємо у них почуття смаку.
7 
35413
Коментарі