— Залив фундамент і одразу зробив гідроізоляцію. Спочатку думав руберойдом, але коли порадився із будівельниками, замінив полімерцементним розчином. Найбільше здивувало, що на бітумній гідроізоляції будинок може з'їхати з фундаменту під час землетрусу. У нас тут активна зона, то прислухався, — розповідає 37-річний Андрій Вербовий із Івано-Франківська.
Наніс гідроізоляційний розчин щіткою у два шари.
— Фундамент не суцільний, а стрічковий — тільки під стіни. То його площа невелика, — продовжує. — Витратив вісім мішків розчину по 120 гривень. Намастив перший шар зранку, а другий увечері. Залишив зимувати. Навесні погнав стіни. Будинок стоїть другий рік, і все нормально.
Коли порушена гідроізоляція, у приміщенні постійно сиро, по стінах шириться пліснява та грибок. Для захисту нижньої частини стіни й підлоги використовують проникаючі засоби, мастики.
— Фундамент потрібно сприймати не лише як основу дому, а й захист від вологи. Без хорошої гідроізоляції псується підлога. Незалежно від того яка вона — чи дерев'яна, чи бетонна. Кришаться стіни, — каже заступник директора будівельної компанії 30-річний Микола Риков із Києва. — Розчини наносять на фундамент щіткою чи розпилювачем. Мають кристали, що не розчиняються у воді. Заповнюють отвори на фундаменті. Мають у своєму складі антигрибкові добавки. Є суміші для аварійного захисту при появі тріщин або коли затікає вода. Висихають за півхвилини. Ще є добавка до цементного розчину. Коли кладеться нижній ряд цегли, то використовують її. Тоді низ стіни стає захищений від вологи.
Мастики роблять на основі бітуму чи полімерних смол.
— Найпоширеніший вид гідроізоляції. Вони в'язкі, не бояться тріщин. Покриття виходить безшовне. Це великий плюс, — говорить Микола Риков. — Руберойди використовують менше. Не годяться для підземної гідроізоляції. В землі часто протікають на стиках. Волога накопичується, потрапляє у слабкі місця. Краще вони проявляють себе на плоских кровлях.
Якщо є підвальні приміщення, то фундамент повністю ізолюють. У будинки без підвалів гідроізоляцію наносять лише на бетоновану підлогу й під стіни.
— Залитий бетоном пол захищений від вологи, думають. Це не так. Особливо коли розчин виготовлений недобросовісно, — каже Риков. — Тріщини й розкришення з'являються за кілька років. Тоді плитка, паркет або ламінат — провалюються. Доведеться все здирати. Тому захист роблять одразу.
Старі стіни захищають ін'єкціями. Це водовідштовхувальний розчин-пропитка у шприці, що просочує стіну й захищає її від вологи.
— У старих будинках гідроізоляція примітивна, а то й відсутня взагалі. Солі накопичуються над підлогою, руйнують штукатурку і шпаклівку. Все сиплеться. Буває і грибок, але рідше, — говорить 44-річний інженер-будівельник Василь Кіршак із Івано-Франківська. — Для боротьби з цим лихом, свердлять отвори по низу всієї стіни — через кожні 10–12 сантиметрів, на висоті від підлоги 10 сантиметрів. У них закачують гідрофобну рідину. Вона просочує стіну. Не дає волозі підніматися вище рівня підлоги. Це можна робити як із середини, так і ззовні. Якщо стіна понад 50 сантиметрів, то висвердлювати необхідно з двох сторін. Для цього треба насоси для закачування дисперсного та гідрофобного розчинів. Перший — для перекриття всіх каналів, другий — для створення захисної зони.
1 
1
Коментарі