Родині Мельників три роки тому подарували на весілля розкладний стіл і чотири табурети. Батьки молодої купили кухонні меблі білоцерківської фабрики за 200 грн. За рік на двох стільцях відклеївся верх.

— Чоловік приклеїв їх "Моментом", — розповідає Світлана Мельник, 23 роки. — А через рік кришки повідклеювалися й на інших двох. Цього року ми вирішили придивитися нові табурети, скільки ж їх клеїти.

На ринку пропонують табурети з дерева, ДСП, комбіновані та з м"яким верхом. Можна вибрати з косими або прямими ніжками. Найдешевші комбіновані табурети — ніжки з дерева, а верх — ДСП.

— Не лінуйтеся взяти його в руки, перевернути, — каже мебляр Андрій Гримало, 29 років. Він власник столичного приватного підприємства "Шамро". — Уважно подивіться на стики ніжок і дерев"яних перемичок. У професійного мебляра вони гладкі, дерево з обох боків підганяється до міліметра й садиться на клей. Коли ж роблять нашвидкуруч, видно місця з"єднань.

Меблярі радять вибирати табурети з косими ніжками.

Вони краще тримають рівновагу. А ще треба поцікавитися, як приклеєний верх. Спочатку його садять на дерев"яні гвіздки, а потім на клей. Тоді табурет прослужить 10 років.

— Вибирайте табурети з твердих порід дерева: дуба чи ясена, — пояснює Олексій, 20 років, мебляр-продавець на столичному ринку "Юність". — Сосна та вільха — м"які, вони через рік розсохнуться.

Сосна та вільха — м"які, вони через рік розсохнуться

Більшість покупців люди з середнім достатком. Вони звикли до табуретів. Та й кухні мають малі — стільці в таку не влізуть. Олексій каже, краще брати вироби з твердим верхом — вони надійніші:

— Різниця в ціні між твердим та м"яким табуретом — 20 гривень. Однак м"яким верхом маскують ДСП. Такий матеріал ламається швидше. За рік тканина протреться, доведеться переоббивати. А дерево є дерево. Якщо не хочете сидіти на твердому, купіть подушечку чи спеціальні чохли на зав"язках.

Повним людям меблярі радять вибирати табурети із залізним ніжками. Дерев"яні можуть не витримати ваги.

— На царгах, дерев"яних перемичках, бувають металеві стяжки, — розповідає Олексій. — Вони теж роблять табурет міцнішим.

У магазинах продаються звичайні дерев"яні табурети, із залізними гнутими ніжками чи м"яким верхом із тканини або шкірозамінника. Та, за словами продавців, вони нині не модні. Їх замінили стільцями зі спинкою. Бо для виробників  — товар невигідний.

— Зараз у нас нема табуретів, — каже бухгалтерка торговельного дому "Українські  меблі" Анжела. — Ми мали продавати їх майже по сто гривень, інакше не вигідно. А за таку ціну їх не купують, дорого. Тому перестали виготовляти.

В інших київських магазинах торгують харківськими (ТД "МінКан") та польським ("ЛігаНова") виробами.

На "Відрадненському" базарі в Києві табурети білоцерківської фабрики коштують 60 грн, а на ринку "Юність" — 80–90. Там свої вироби продають і приватні майстри — по 65–85 грн. У столичних меблевих магазинах табуретки фірми "ЛігаНова" коштують 267–447 грн, "Ельза" — 139, а вироби торговельного дому "Мінкан" — 70 грн.

До клею додають тирсу

Донеччанин Геннадій Братцев, 50 років, табурети приклеює сумішшю тирси та клею.
— Цей рецепт мені розповіли знайомі інженери: з тирсою клей швидше висихає й тримає намертво.
Чоловік змішує тирсу й клей ПВА. Намазує на поверхню і притискає чимось важким на кілька годин.

×