Ексклюзиви
Вівторок, 01 березня 2011 15:33
Ольга Гембік
Ольга Гембік
Ольга Гембік

На Розбійничій

Буває, уночі насниться ведмідь. На ранок думаєш: "До чого б це?". А в обід у метро тобі раптом відтопчуть ноги. Піднімаєш очі — ведмідь ведмедем! Це називається "сон у руку".

Або так: вкладаєшся спати у невеликому готелі, вперше у чужій країні. Примовляєш: "На новому місці наснися, жених, нареченій". Потім крутишся-вертишся всю ніч і, як на зло, ніхто не сниться. Або сниться, але не той, що треба. Або ще гірше — зранку прокидаєшся і не можеш пригадати сну.

А хто заплатить за яйця і молоко?

Кілька тижнів тому снилися взагалі страшні речі. То була дорога із Кракова на Закопане, 110-й кілометр. Випало кілька днів, щоби покататися на лижах.

Із Кракова виїжджаємо ввечері. Ще якихось 40 км — і здрастуй, столиця польських нарт. Якби не темінь, уже б виднівся хребет гори Губалувки. Але у водія злипаються очі. Вирішуємо заночувати у придорожньому мотелі.

На щастя, є вільні кімнати. Отримуємо ключі й сунемо речі нагору. Єдине бажання — гаряча вода і спати. В усіх чомусь сідають мобільні телефони, а міжкімнатний не працює. Сни сняться страшні.

...Трапляється аварія. На асфальті калюжі крові й шматки тіл. Свідки чекають на правоохоронців, хтось голосить. Тим часом приходять чоловіки у національних строях. Стають колом, обнімаються і починають танцювати гуральських танців. Обурююся: "Як можна веселитися, коли люди загинули?!". Потім гуралі десь діваються і нарешті приходять правоохоронці. Щось креслять на багряному асфальті.

Зранку виявляється, що всі погано спали. Друзям снилися страхітливі убивства. Приглядаємося до дерев'яних фігурок чоловіків у їдальні. Вони вбрані у гуральські строї, як із мого сну.

Господиня мотелю подає до сніданку яєчню і джем. Допитується, чи добре спалося. Приязно всміхаємося і відводимо очі — все файно, не турбуйтеся, випічка смачна.

Вона сідає за наш столик і розповідає, що ми ночували на Розбійничій горі. Кількасот років тому тут грабували і вбивали людей. Тому й мотель назвали "На Розбійничій".

Із картини над виходом бабця-гуралька погрожує туристам топірцем. Напис польською: "А хто заплатить за яйця і молоко?". Ми спокійні — ми заплатили.

Зараз ви читаєте новину «На Розбійничій». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

7

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода