На столику — фрукти, печиво, вода. Делікатна пані у джинсах із рваними дірками заносить до кабінету тацю з кавою у прозорому сервізі. Кабінет тут називають простором. Ми, батьки потенційних першокласників, на "відкритому уроці" однієї з найпросунутіших шкіл майбутнього. Вони відкриватимуться по всій Україні. Але поки що — у Києві.
За вікном — схил Дніпра і новобудови. Говоримо про нові концепції, виклики і навички, необхідні випускникам 2030 року. Пані дуже переконлива, до печива справа не доходить.
Поки вистигає кава, слухаємо, що школа випускатиме управлінців. Вони вирішуватимуть проблеми та братимуть відповідальність за результат. Ростимуть зі свідомістю лідера, розвиватимуть свій емоційний інтелект, творитимуть і засновуватимуть. Чорт забирай, як же це перегукується з найпопулярнішою закордонною бізнес-літературою! Кава вже холодна. Батькам не до неї.
"Ні, шкільної форми немає, діти мають одягатися, як їм зручно", — м'яко відповідає пані мамі майбутнього першокласника. І брюнетка в блискітках на майці захоплено сплескує.
"Навіщо підручники, непідйомні рюкзаки? Уся інформація є в ґаджетах", — лунає наступна відповідь. І ось уже піваудиторії з полегшенням відкидається на спинки шкільних стільців.
"Напої, печиво і фрукти входять до вартості навчання. А як інакше?", "Ні, дитина не повинна вміти читати і писати. Ми самі її навчимо!", "Так, вивчатимуть психологію, право, кілька мов на власний вибір. Писатимуть петиції й займатимуться проектами. Це ж банальна вимога часу". Батьки від захоплення прицмокують. Чудесна школа!
Хмурніють лише, коли питають про вартість навчання. П'ять-шість прожиткових мінімумів на місяць — не для всіх підйомна сума.
— Все, як у житті, — зітхає чийсь тато. — Не кожен зможе бути управлінцем.
— Ну не знаю, буду пахати, позичу, візьму кредит, нирку продам! — запалюється брюнетка в блискітках на майці. — Чоловікову, — уточнює. — Бо школа — і-де-аль-на.
Коментарі