Чоловічок із підпухлим обличчям відставного прапорщика з усієї сили хряпає дверима готельної сауни. Розштовхує решту відпочивальників, вилазить на верхню полицю. Що 2 хвилини зривається і біжить підливати воду на розпечене каміння. Через пелену гарячої пари важко дихати.

Турецький тато наказує двом донечкам негайно спуститися донизу.

— Ага, всполошились, черти черножопые, — бурмоче чоловічок. — Валите отсюдова!

На нижній полиці дітлахи мружаться через пару, тож сімейство вирішує негайно вийти із сауни. Чоловічок задоволено потирає руки й знову йде по воду. Щедро ллє на розжарене каміння.

Хохлушке слова не давали

Гарячий клубок ударяє під стелю, пара різко обпікає обличчя. Нас залишають дві німкені поважного віку.

Огрядна жінка у пістрявому купальнику просить припинити підливати. Нагадує, що це суха фінська сауна, а російська лазня — навпроти.

— Хохлушке слова не давали, — різко відрубує прапорщик. Жінка спересердя спльовує і йде геть.

Нас залишається четверо — я з подругою, хлопець і поливайко.

— Русская баня — это целое искусство, — зачіпає чоловічок хлопця. Викручує на каміння мокрого рушника. — У нас в Рязани зиму только в бане и коротаешь. Попаришься часик-два — и жопой в снег. Холода не чувствуешь, только капилляры в глазах — хлоп! Но разве вот эти поймут? Дикари!

Хлопчина ніяково всміхається, вовтузиться на нижній полиці й теж тихесенько вшивається.

— О, еще один слабак! — задоволено чухає пузо поливайко. Нарешті звертається до нас: — Ну что, показали им кузькину мать? Сами-то откуда будете?

— Ми не розуміємо російської, — раптом каже моя толерантна подруга. І ми, сміючись, виходимо із сауни.

×