У селі Тарасівка на Львівщині великоднім кошиком 50-річної Марії Турок милуються всі односельчани — така в неї гарна та пишна виходить паска. Її рецепт пані Марія передала не одній господині.
— З першого разу спекти добру паску непросто, — пояснює Марія Турок. — Якось знайома під моїм наглядом замісила тісто. Поки воно підростало, я побігла додому собі замісити. Коли повернулася, щоб допомогти пекти, вона уже виймала з плити згорілу випічку. Паска любить, щоб її випікала людина з досвідом. У нас, українців, так заведено, що пекти має найстарша господиня в домі.
Треба пересіяти борошно. Дріжджі розвести в теплому молоці. Половину молока та борошна замішати з розведеними дріжджами, накрити опару рушником і поставити в тепле місце, щоб підійшла.
Пекти має найстарша в домі господиня
За цей час розтоплюємо масло, відділяємо жовтки від білків, миємо в теплій воді родзинки і підсушуємо їх, лимон обдаємо окропом і витираємо насухо. За дві-три години опара має підійти (викиснути). Жовтки розтираємо з цукром і виливаємо до опари, тоді — решту молока. Солимо, додаємо ванільний цукор та терту лимонну цедру. Досипаємо решту борошна і вимішуємо тісто. Вкидаємо усе, що залишилося, — збиті в піну білки, розтоплене масло і коньяк. Ретельно вимішуємо й ставимо в тепле місце на годину-півтори. Коли тісто підкисне, воно збільшиться в 2–2,5 разу. Ділимо його на стільки частин, скільки хочемо спекти пасок.
Форми змащуємо жиром, накладаємо в них тісто (на третину висоти, бо дуже "росте"), знову ставимо в тепле місце. Таким чином, тісто на паску викисає тричі: опара, замішане тісто та у формах. Коли воно підійде у формах, поверхню змащуємо збитим білком і ставимо пектися. Готові паски посипаємо цукровою пудрою.
Пані Марія пече свої паски у газовій духовці. Середня випікається за годину. Якщо в духовку за раз не вміщаються всі форми, їх слід поставити в холодне місце — щоб тісто не перекисло.
Запорізькі козаки паску колисали
Марія Турок каже, коли печеться паска, у хаті має бути ідеальна тиша, інакше вона потріскається. У цьому вже переконалася не одна господиня. Колись навіть була традиція у Великий четвер нікого не впускати на подвір"я. Так само є цілий ритуал виймання паски з форми. Паску не можна відразу класти в холодне місце. Найкраще викласти на стільницю (дерево допомагає зберігати тепло). Подекуди в Галичині паски кладуть між перини і подушки.
— А запорізькі козаки паску навіть колисали, — розказує пані Марія. — І пекли папушник — величезний буханець з такого ж тіста. Це — "наречений" паски.
1,2 кг пшеничного борошна, 50 г дріжджів, 2 склянки молока, 200 г цукру, 8 жовтків, 4 білки, 300 г масла або маргарину, 150–200 г родзинок, 1/2 ч. л. солі, 3 ст. л. коньяку (щоб паска не засихала), цедра лимона,пакетик ванільного цукру
Святковий бульйон
На Івано-Франківщині до великоднього столу подають і першу страву — бульйон. Шматок шинки (найкраще цілий шматок буженини) заливають водою і варять на невеликому вогні. Вкидають лавровий лист, моркву, петрушку і цибулю. Замість зелені у чашки чи в тарілки сиплять трохи тертого хріну. Смакота!
Приправа з хріном
Якщо потерти хрін на дрібній тертці, додати до нього жовтки та майонез, посипати сіллю, то вийде смачна приправа. Її можна додавати до м"яса або ж намазувати на хліб.
2 
1
Коментарі