Вінничанин 62-річний Іван Сидорчук має у саду сливи Угорки та Ренклод. Урожай переробляє на варення і вино.
— Сливки не мию, розсипаю на картоні під навісом. За цей час підів'януть, смак стане міцніший. На шкірці розмножаться дріжджові грибки, що потрібні для бродіння. Тоді товчу сливки на пюре, додаю стільки само води. Залишаю в емальованій каструлі надворі під марлею, щоб мошок не нападало.
Проціджує пюре, коли на поверхні з'являється піна і помітно відділяється рідина. На літр соку додає 300 г цукру.
— Можна менше, тоді вино вийде сухе. Більше цукру — солодке. Переливаю у бутля на три чверті. Треба, щоб лишилося місце для плівки під час виброджування. Тоді закупорюю, трубку виводжу в банку з водою. Так вуглекислий газ із бутля виходитиме вільно, а кисень не зможе попасти до напою.
Тримає посудину в кутку кухні. Вино виброджує півтора місяця. Коли газ перестає виділятися, напій вважають готовим.
— Зливаю акуратно без осаду, розділяю в скляні пляшки для визрівання. Можна пити й відразу — молоде вино швидко п'янить. Але як постоїть кілька місяців у погребі, стане терпкуватим і пряним. То особливий смак, який в магазинних сливових вин не буває. У пляшки можна дати кілька суцвіть гвоздики для інтереснішого аромату.
Для підкреслення смаку до слив'янки доливають також трохи яблучного чи горобинового вина.
5 
1
Коментарі