— Перепробувала десятки рецептів аджики. Найбільше подобається з чорнобривців, — каже 73-річна Тамара Брус з Миронівки на Київщині. Три роки поспіль наприкінці літа готує аджику з чорнобривців.
Бере 10 стручків гіркого перцю, 20 квіток чорнобривців, склянку очищених волоських горіхів, стільки ж зубків часнику.
— Чорнобривці краще брати повні, з махровими квіточками, — розповідає Тамара Брус. — Збираю їх у сонячну погоду. Відриваю від стебла, гарно мию в холодній воді та викладаю на рушник, щоб висохли. Гіркий перець розрізаю навпіл і чищу від насіння. Все двічі перемелюю на м'ясорубці. Додаю столову ложку солі, 20-грамову упаковку меленого коріандру і приправи хмелі-сунелі. Все гарно перемішую і перекладаю в баночку. З цієї кількості продуктів виходить повна півлітрова банка.
Аджику зберігає в холодильнику.
— Кажуть, вона не псується рік, — продовжує. — Але в мене вона і тижня не стоїть — рідні одразу з'їдають. Смакує до супів, м'яса і риби. Брати її треба небагато, бо виходить дуже пекуча. Люблю мастити її на шматочок чорного хліба. Навіть без ковбаси виходить дуже смачний бутерброд.
4 
1
Коментарі