"У Рівному перепоховали більшовика Олеко Дундича з центра міста на кладовище. І нічого складного в цьому немає. Це яскравий приклад для тих, хто каже, що пам'ятник Ватутіну важко прибрати з центра Києва, бо це могила", – написав 9 червня у фейсбуку голова громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков.
Із початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого на території України, поза зоною бойових дій, почали знищувати пам'ятки, пов'язані з Російською імперією та Радянським Союзом. Так відреагували на злочинні дії армії окупантів.
Насамперед демонтовували пам'ятники, що прославляли "Велику вітчизняну війну". Скульптури і стели з радянськими воїнами та комсомольцями забрали у Дніпрі, Вінниці, Коростені Житомирської області, Сторожинці Чернівецької області. Танки та іншу військову техніку познімали з постаментів у Рівному, Житомирі та Стрию на Львівщині. У Харкові вивезли на смітник бюст радянського маршала Георгія Жукова.
У центрі Києва демонтували монумент під аркою, яку раніше називали "Дружби народів". Скульптуру встановили 1981-го як символ "возз'єднання" України та Росії. Один із проєктувальників пам'ятника Сергій Миргородський був серед сотні людей, які спостерігали за демонтажем.
"Росія вторглася в Україну. Чи можемо ми дружити з Росією? Як думаєте? Це наш найлютіший ворог, – сказав Миргородський агентству Reuters. – Тому пам'ятник російсько-українській дружбі більше не має сенсу".
Поставлену на підтримку того ж радянського міфу про "возз'єднання" стелу розбили і в Ужгороді. У Чернігові, Миколаєві, Тернополі ліквідували пам'ятники російському поету Олександру Пушкіну. У Вінниці та Кременці на Тернопільщині демонтували пам'ятники російському письменнику Максиму Горькому.
Шкідливим й непотрібним для українців громадські активісти визнали вшанування особи новгородського князя Олександра Невського. Його пам'ятника більше немає в Харкові.
У Рівному з 2017-го були розмови про перепоховання більшовицького діяча Олеко Дундича. Він загинув під час польсько-радянської війни 1921 року, штурмуючи Рівне. 2019-го погруддя над його могилою скинули невідомі. Залишився постамент.
"Не місце могилі в парку, це не кладовище, – каже головний спеціаліст управління культури й туризму Рівного Юрій Фаєвський. – Зі вторгненням росіян почалася нова хвиля декомунізації. Ми звернулись у Міністерство культури та інформаційної політики, щоб встановити історичну справедливість. Перенесення останків – нелегкий процес. Та воєнний стан і активна фаза агресії Росії проти України прискорили хід подій. Ми отримали дозвіл".
Присутні на ексгумації краєзнавці розповіли, що це не перше перепоховання Дундича. Його тіло у 1920-х переносили з парку на цвинтар. Тоді Рівне входило до складу Польщі. Із приходом радянської влади після Другої світової війни повернули назад.
Понад 3 години робітники розбирали бетонні конструкції над могилою. Розкопували її екскаватором. На глибині близько 2 м натрапили на останки. Дістали й відвезли на Дубенське кладовище.
Щоб підтримати знищення ворожих сучасній Україні пам'яток, 10 червня Міністерство культури та інформаційної політики створило експертну раду з питань декомунізації та дерусифікації.
Перейменовувати вулиці чи зносити пам'ятки можуть тільки місцеві органи влади. Новостворена рада має допомагати їм. Розробили механізми та критерії, уклали добірку ключових аргументів.
Одночасно з українцями за демонтаж пов'язаних із Москвою монументів взялись у Польщі й Литві. У тамтешніх містах ліквідували пам'ятки на честь радянської армії, які встановили у 1940–1970 роках.
4,8 мільйона біженців з України перебували в Європі, станом на 9 червня. Найбільше в Польщі – 1,15 млн, у Німеччині – 780 тис., у Чехії – 366 тис. Такі дані оприлюднило Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Українці зареєструвались у 44 європейських державах. 3,2 млн долучилися до програми тимчасового захисту або подібних національних програм для українців. Загалом після 24 лютого 2022-го межі України залишали 7,3 млн разів, заїжджали – 2,3 млн
"Мінськ уже навряд чи можна назвати містом – побратимом Києва. Тож нам нічого не заважало ухвалити рішення про позбавлення такого статусу білоруської столиці. Країни, з території якої летіли ракети в українські міста й селища й відбувалося вторгнення російських військ до нашої держави", –
прокоментував 9 червня мер Києва Віталій Кличко рішення депутатів міськради позбавити Мінськ статусу міста-побратима
8 червня українські прикордонники показали боєприпаси з посланнями, які привозять з-за кордону. Їх постачають для війни з росіянами. На одній із ракет із Чехії є напис: "За розстріляну Празьку весну 1968-го". На снаряді з Нідерландів прочитали: "Помста за МН17". На деяких боєприпасах із Польщі зазначено: "За Катинь!" та "За Качинського!"
9 червня міністр оборони України Олексій Резніков повідомив про посилення оборони Чорноморського узбережжя американськими ракетними комплексами Harpoon. З їх появою російський флот мусив відійти на більшу відстань від українських берегів. Зброю отримали від Данії. Домовилися про це під час переговорів у форматі "Рамштайн" 23 травня. Протикорабельні ракети до пускової установки Harpoon надали Велика Британія й Нідерланди.
10 червня СБУ оприлюднила докази щодо планів росіян створити окупаційну адміністрацію на Київщині та паспортизувати документами СРСР. Дані отримувала контррозвідка СБУ з позицій загарбників у березні. Згодом силовики виявили в покинутому будинку поблизу міста Макарів Бучанського району сотні бланків паспортів СРСР українського зразка.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
35413
Коментарі