Неділя, 20 березня, 14:20
– Щойно зайшов додому. Єдине бажання – вмитися і відпочити. Знайте, я не зламався, – каже журналіст Олег Батурін у телефонній розмові з колегою Сергієм Томіленком.
12 березня, о 17:00, Батуріна викрали російські солдати на автостанції в тимчасово окупованому місті Каховка Херсонської області. Чоловік виходив на 20 хв. зустрітися з товаришем. З собою не мав ні речей, ні телефона.
– Не розумів, де перебуваю. Майже весь час сидів із низько нахиленою чи покритою головою. Вони боялися, що можу побачити їхні обличчя, – розповідає Батурін. – Практично не мав їжі та води. Били, принижували, погрожували, що вб'ють. Хотіли зламати, розтоптати.
Батурін живе з родиною в Каховці. Працює в місцевій газеті "Новий день". Спеціалізується на журналістських розслідуваннях про життя на окупованих територіях і корупції в регіонах. Звільнити його з полону вимагали депутати Європейського парламенту
А в цей час:
41-річна Зинаїда Данько з Бердянська тікає додому. В руках волочить плакат із написом "Геть з України". Цього дня жителі міста влаштували акцію протесту проти окупаційних військ. Російські солдати почали бити людей ногами. Жінки здійняли крик.
– Ми вийшли на мирну акцію, – каже Данько. – Благали залишити наш дім і нашу країну. Російські військові почали стріляти в повітря, валили на землю людей, роздягали, обшукували речі. Потім усіх заштовхували в автозаки. Дивом встигла втекти.
Тоді в місті затримали 10 українців, за інформацією Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Крім Бердянська, 20 березня мітинги проти Росії відбулися в Херсоні, Каховці й Енергодарі. Такі акції протесту проводять із 5 березня.
– Люба, сьогодні отримали допомогу від волонтерів. У мене нарешті є тепла балаклава. Трохи тисне, бо новенька, зате ніс не мерзне, – говорить військовий 27-річний Олександр дружині Ірині, 25 років. – У нас все є, не хвилюйся. Їмо нормально, п'ємо чай із печивом. Настрій бойовий.
– Я давно його таким щасливим не чула. Подзвонив спеціально, щоб похвалитися, – розповідає Ірина. – Хто б міг подумати, що так радітиме шапці. Бо свою десь загубив.
До війни пара жила на Чернігівщині. Чоловік зараз воює на фронті. Ірина з 5-річним сином перебралася до Ужгорода.
– Намагаємося тримати зв'язок щодня. Частіше переписуємося, бо не завжди має час говорити, – каже жінка. – Син малює військовим малюнки. Я волонтерю. Думала, так підтримуватимемо нашого тата, але все навпаки. Настрій підіймає нам він.
Станом на 19 березня, збитки від російського вторгнення оцінюють у $500 млрд. Пошкоджено чи зруйновано 411 закладів освіти, 36 лікарень, 1600 житлових будинків, 45 заводів, шість електростанцій.
Уряд запустив сім програм підтримки для бізнесу під час війни. Зокрема, податкові пільги, кредитування під 0% та релокація на Західну Україну. Виняток – казино, виробники сигарет та алкоголю.
Міжнародна електронна платіжна система PayPal почала повноцінно працювати в Україні. Раніше з українських рахунків можна було лише переказувати кошти.
10 мільйонів українців залишили домівки через напад Росії, станом на 20 березня, за даними ООН
39 лікарських препаратів із Білорусі заборонили в Україні. В аптеках продадуть залишки, але більше не ввозитимуть
14,7 тисячі окупантів ліквідували українські військові, станом на 20 березня. Ворог втратив 476 танків, 230 артилерійських систем і 96 літаків
"Хочу звернутися до політиків, які в тилових містах розповідають про так звану зраду. Ми зупинили противника на всіх напрямках. Ми завдали їм таких втрат, яких вони не могли уявити. Тож не принижуйте наших захисників своїми експертними оцінками. Це ж не ви зараз на першій лінії оборони. І не ваші діти", –
Валерій ЗАЛУЖНИЙ, головнокомандувач Збройних сил України
"Не може бути ніяких компромісів, пов'язаних із нашою територіальною цілісністю і суверенітетом. Про це говорив український народ. Він не зустрічав російських солдатів із букетами квітів. Він зустрічав їх хоробро зі зброєю в руках", –
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ, президент України
"Це війна Росії на знищення проти України. Крапка. Це російські, а не інопланетні льотчики бомблять міста, вбиваючи жінок і дітей. Саме мовчазне російське суспільство де-факто підтримує війну. Путін – це лише вершина айсберга", –
Андрій МЕЛЬНИК, посол України в Німеччині
Пішов на війну. Батькам сказав, що на заробітках. Живуть на Закарпатті в безпеці. Я в Центральній Україні вбиваю окупантів. Періодично дзвонять, щоб спитати про роботу. Кажу, викладаюся на повну.
Олег СКЛЯРЕНКО
Українці їдуть за кордон і масово віддають тварин у притулки. Корму бракує, тому просимо людей розбирати їх. Періодично навідується дід. Забрав трьох котів і двох собак. Роздає тварин самотнім сусідам-пенсіонерам.
Оксана САМІЙЛЕНКО
Замовив у майстрів меблі для вітальні. Заплатив перший внесок, 15 тисяч. Меблі мали доставити на початку березня. Недавно вирішив поцікавитися, як справи із замовленням. Дізнався, що майстри втекли, зв'язку з ними немає. Гроші повертати нема кому.
Руслан ОСОКА
У перші дні війни дружина поїхала в Польщу. Була налякана, тікала абикуди. Зараз повертається. Змирилася з війною і хоче допомагати своїм в Україні. Відмовляв, але не слухає.
Віталій ПОНОМАРЬОВ
Путіну немає сенсу збирати новий резерв
"Ми зупинили наступ російських військ. Окупанти ніде не просуваються вперед. Наша армія залишилася цілою, відступаючи та обороняючись. Армія боєздатна. Це головний здобуток, на відміну від російської. Її ми майже позбавили наступального потенціалу. Тепер головне завдання – позбавити бойового. Тоді ми просуватимемося вперед і нестимемо найменші втрати.
У Путіна закінчується резерв у збройних силах – людей, яких можна підняти по тривозі й перекинути в район ведення бойових дій. Збирати новий резерв немає сенсу. Путін це розуміє. Вже втрачено час. Доки Кремль проводитиме мобілізацію, ми розгромимо ті війська, що є в Україні".
Олег ЖДАНОВ, військовий експерт
Світ розучився працювати у клітці
"Навіщо було в період зростання цін на нафтопродукти, під час сертифікації "Північного потоку-2" робити те, що зробив цей несамовитий?
Що має бути в голові у правителя, щоб ухвалити рішення, яке перетворює країну на Північний Бандустан із ракетами? Ненависть? Дурість? Одержимість власною величчю? Маячня про СРСР? Що змусило Путіна викинути на смітник 20 років вуглеводневого благополуччя? Як йому спало на думку торпедувати власну країну?
Світ давно розучився працювати у клітці. Нинішній прогрес – результат відкритого обміну інформацією, легкого доступу до системи освіти, міжнародного фінансування досліджень. Тепер нічого цього в Росії не буде. Нічого не буде, крім Путіна і його банди.
Куди ви дивилися, 140 мільйонів росіян? Чому мовчите зараз? Він же загнав вас під плінтус на десятиліття. І вашим ім'ям вершить злочини та беззаконня".
Ян ВАЛЄТОВ, письменник-фантаст
Знаємо їх як облуплених
"Наша перевага в тому, що знаємо їх як облуплених, бо ще вчора були такими ж. Спостерігав, як рішуче наші розбивали будь-які спроби русні захопити аеропорт біля Києва, щоб посадити туди одразу 18 бортів із десантурою. Просто пам'ятали Афган і Чехію.
Росіянці ж іще кілька днів ломилися, втрачаючи по кілька Іл-76 щоночі, перш ніж запідозрили, що тактика 1980-х вже не діє.
Морський десант під Одесою вони можуть висадити тільки в Григорівці. Бо як 1941-го висадили під час оборони Одеси, так наступних 70 років усю морську піхоту вчили висаджуватись у Григорівці, а в Криму – на мисі Опук. Для іншого узбережжя російська морська піхота не підготована, тож не стануть і ризикувати".
Антон САНЧЕНКО, письменник
Нам потрібна деколонізація
"Московія – чемпіони світу з пропаганди. Ніхто не вміє краще маніпулювати свідомістю людей. Коли росіяни вдираються в українські міста, перше, що роблять, – не відновлення електропостачання чи водогону, не забезпечення продовольством. Насамперед московити повністю змінюють топономіку й візуалізацію. Прибирають усі прапори, символи, таблички й вивіски та ліплять свої.
Топономіка – важлива складова "русского мира". Російські топоніми дають ватнікам відчуття, що ті живуть на Московії, що їхній народ – московити.
Після війни треба провести не тільки декомунізацію, а й деколонізацію. Щоб в Україні не залишилося топонімів, що нагадують про поневолення України московитами. За щорсами й російським військовим кораблем мають піти пушкіни, достоєвські, менделєєви та всі інші представники окупантів".
Сергій МАРЧЕНКО, експерт ринку праці
Сфотографувала й виклала в соцмережі фото мого зруйнованого будинку. Закликала російський народ припинити війну. Через день написав іноземець і попросив номер карти. Скинув велику суму, щоб після війни відновила дім.
Анна ОЛЕЖЕНКО, 32 роки, Харків
Сусідка торгувала самогоном. Попереджав, що у воєнний час це заборонено. Не вірила. На днях прийшла тероборона й вилила весь самогон. Попросили, щоб більше не продавала. Але та не зупинилася. Бійці спалили генделик.
Тарас ТЕРЕЩЕНКО, 52 роки, Вінниця
Сестра з Москви зібралася їхати до нас у гості. Мовляв, ми теж уже Росія, Зеленський капітулював. Я розказала, що Україна стоїть, президент – на місці, а російські солдати гниють у полях. Відповіла, що все одно приїде, а українців обманюють.
Ірина КЕШЕНКО, 44 роки, Львів
Мати в селі десь дістала 15 пачок солі та 20 кілограмів цукру. Каже, сусідка в інтернеті побачила, що всюди страшний дефіцит, буде голод, люди б'ються за харчі. Виявилося, йшлося про Росію. У наших магазинах є все необхідне. Здобуті запаси розділили між сусідами.
Тамара ОРЛЯЦЬКА, Шпола Черкаської області
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".
2 
1
Коментарі