Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти коханки президента країни-агресорки Росії Путіна Аліни Кабаєвої, а також проти колаборантів в Україні. Обмеження оголосили для пропагандиста Кирила Стремоусова, колишнього народного депутата від Партії регіонів Володимира Сальда, призначеного російськими окупантами "мера" Маріуполя Костянтина Іващенка
Даян Остін, 58 років, викладачка літератури, Бостон, США:
– Подруга ще в коледжі захопилася російською літературою. Писала кілька наукових робіт, дисертації не закінчила. Пояснювала, що не здатна осягнути всієї величі цієї культури. Втратила всі серйозні роботи. За чутками, плела студентам і учням маячню про те, що Америці ніколи не зрівнятися з Росією за величчю духу. Недавно прийшли вітати її з днем народження. Удома не прибрано і смердить, купа пляшок із-під алкоголю, якісь зіпсовані недоїдки. Запропонувала допомогу з лікуванням і програмою реабілітації. Сказала, що в неї все під контролем.
Після початку війни подруга перекладала й розсилала нам усю рашистську пропагандистську маячню. Я ставилася поблажливо. Сприймала це як наслідок важкого алкоголізму. Але після розправи над полоненими нарешті заблокувала. Є межа всьому.
Іван Алієв, 64 роки, механік, Тбілісі, Грузія:
– Дружина добре готує. Є кілька видів консервації, яких ніколи не давала нікому. Пригощала тільки в нас удома. За всі роки не пам'ятаю й п'яти випадків, щоб дала із собою, хоча люди просили. Я сміявся з цієї жадібності, але то їхній родинний рецепт. Цього року зробила тих салатів потрійну порцію. Сказала занести частину сусідці. Її чоловік воює в Україні. 2008-го Андрій втратив брата. Той служив у міліції. З того часу хотів помститися. Просив, щоб ми допомагали його жінці. Двічі на тиждень дружина забігає перевірити, чи все добре.
Відмовилися з дружиною від усіх російських товарів. Якось самі прийшли до цього рішення. Андрій воює проти несправедливості й безумства. Росіяни бомблять мирні міста й убивають дітей, палять заживо полонених. Я не можу включитися в цю війну зброєю, але можу хоч трохи грішми допомогти.
У квітні на СТО прийшла біженка з України. Їй хтось віддав старий автомобіль із серйозними проблемами. Спочатку шеф сказав не брати з неї грошей. Потім перепитав, де живе. Її з трьома дітьми поселили в гуртожитку. Запропонував його стару порожню квартиру. Тішився, що зміг зробити щось хороше.
Лілія Акімова, 32 роки, перекладачка, Баку, Азербайджан:
– Забрала подругу з Маріуполя. Її чоловік загинув. Вона через фільтраційний табір потрапила в Росію. Звідти змогла купити їй квиток до Тбілісі. Ми вчилися разом у Братиславі. Кинула в кілька перекладацьких спільнот її історію. Писала, що через окупантів зруйноване все життя. На мою картку стали надходити перекази з усього світу. Чотири отримали з Росії. Мені було дивно. А подруга обурювалася. Казала, якби могла, відправила б назад.
Думали з чоловіком, як можемо допомогти. Біженців тут не так багато, щоб волонтерити. Безкоштовно взяла двох українських дітей на уроки німецької онлайн. Намагаюся переказувати трохи грошей. Невеликі суми, але для мене це важливо.
Шеф сказав не брати з неї грошей
Петра Малічкова, 40 років, терапевтка, Брно, Чехія:
– 12 років у нашій сім'ї працює українка. Коли почалася війна, акуратно перепитала, чи не зменшуватимемо платні. Через наплив людей тоді пропонували смішні гроші. А квартири подорожчали в півтора-два рази.
Минулого тижня були у великому супермаркеті. Сестра почала обурюватися, бо якийсь чоловік згріб майже все акційне молоко. Він вибачився і пояснив, що збирають пакунки для постраждалих через війну в Україні. Стало соромно. Купили трохи засобів гігієни й мила. Віднесли в його автобус.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
2 
1
Коментарі