Жінка через суд скасувала генплан

Столична Велика кільцева дорога мала пройти через хати

Леся Стецьків, жителька села Великі Дмитровичі на Київщині, дізналася кілька років тому, що Велика кільцева дорога, що має відвести інтенсивний потік транзитного транспорту від столиці, має пролягти прямісінько через її будинок. Саме такий маршрут затверджено в генеральному плані села 2019 року.

 

Що може людина проти системи? Майже нічого. Цього вчить нас життєвий досвід. Якщо система вирішила, що дорогу стратегічного значення прокладуть там, де стоїть ваш приватний будинок, для більшості це крапка, фініш. Але не для всіх. Розповідаємо про жінку, яка кинула виклик системі. І зрештою перемогла: після дворічного судового процесу генплан села разом із запроєктованою ділянкою Великої кільцевої суд скасував як незаконний. Влада, програвши суд, навіть не подала на апеляцію

Несподівана звістка

Про те, що дім її родини потрапляє в зону відчуження столичної Великої кільцевої, Леся Стецьків випадково дізналася 2019 року чи то зі ЗМІ, чи із соцмереж. Виявилося, сільрада Великих Дмитровичів ухвалила новий генплан села, куди внесли Кільцеву дорогу.

Для людей, чиї будинки потрапляли в дорожній коридор і мали бути знесені чи відчужені, новина про втрату житла стала несподіванкою. Родина Лесі Стецьків придбала будинок та ділянку 2012-го. Про загрозу втрати майна на жодному етапі його оформлення вони нічого не чули. Не почули і 2019-го, бо генплан села приймали тишком-нишком, хоча жоден містобудівний документ не може бути ухвалений без обговорень із громадою.

Масштаби руйнувань місцевості, яку мала принести в село Велика кільцева, шокували громаду: знищення мальовничих пагорбів, на торфовищах – естакада заввишки 30 метрів. Дорога мала котком пройтися по дов­кіллю та сільських вулицях. Місцеві не могли зрозуміти, як сталося, що ніхто з них нічого не знав про такі перспективи.

Жителі Великих Дмитровичів, як і Підгірців давно потерпають від найбільшого в Україні сміттєвого столичного полігону №5, тому були не в захваті отримати ще один об'єкт, що зробить тутешні села непридатними для нормального життя. Великодмитровчани почали гуртуватися, до них долучилися сусіди з Безрадичів та Підгірців, і в 2020–2021 роках провели власне розслідування.

Хто відхилив Кільцеву на багато кілометрів?

– Папка "Велика кільцева" на моєму комп'ютері "важить" вже понад гігабайт і містить майже пів тисячі документів. Десятки годин довелося провести в архівах і ще стільки ж – на різних круглих столах і зустрічах. Чиновники різних рангів вдавали, що враховують думку громадськості, насправді ж відмахувалися від нас, – розповідає Леся Стецьків.

Люди об'єдналися навколо такого виклику, а Леся Стецьків як адвокат зі стажем узяла на себе всю юридичну роботу. Згадує, як вони почали копати в архівах, спілкуватися зі старожилами Обухівщини, підняли документи й виявили, що, згідно з головними містобудівними документами та Законом України "Про Генеральну схему планування території України", ця ділянка Великої кільцевої завжди пролягала й досі пролягає на 1,5–2 де­сятки кілометрів східніше села. Тобто мала проходити не через Великі Дмитровичі, Підгірці та Безрадичі, а через Козин і Плюти. Саме там прокладено й затверджено Верховною Радою міжнародний транс­портний коридор, а разом із ним – і Кільцеву дорогу. До того ж у районі Козина найпростіший і найкоротший перехід через Дніпро, а будівництво мостів – надзвичайно дороге.

 

Паралельно з автобаном за межі Києва мали вивести залізницю, що значно полегшило б логістику й доставку вантажів у столицю.

Чому і чиїми зусиллями Велика кільцева відхилилася від первісного маршруту на 130(!) кілометрів – тема окремої розмови. До неї ми повернемося. Скажемо лише, що однією з основних версій можна вважати відведення автобану подалі від "небожителів" у Козині. Між 2002-м та 2004 роком дорожнє кільце значно розширили, перекинувши автобан із Козина на землі неелітних сіл, а мостовий перехід – в Українку. Внаслідок цього ділянка дороги і стала мало не вдвічі довшою, значно дорожчою, зокрема за рахунок складного переходу через Дніпро в Українці.

– Тодішня влада проігнорувала закони, містобудівну документацію та заклала майбутні конфлікти в саму концепцію Кільцевої. Як мислили ці "державники", йдучи на такі кроки? Напевне, щоб кільканадцять елітних жителів Кончі-Заспи насолоджувалися тишею та запахом соснового лісу, а тисячі інших людей мали жити під естакадою, – каже Леся Стецьків.

"На нас дивилися, як на сільських божевільних"

Громадський актив Великих Дмитровичів і Безрадичів підготував пропозиції та візуалізацію альтернативних маршрутів для Кільцевої на їхніх же землях, але в обхід вулиць і будинків. Обійшли десятки владних кабінетів в області й Києві. Та всі чиновники, представники Укравтодору та проєкт­них інститутів, коли їм показували документи з порушенням законодавства України, робили вигляд, що не помічають порушень. І посилалися на пізніші документи, наприклад, на розпорядження Кабміну №326-р "Про заходи щодо прискорення проєктування та будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва" від 22.02.2008 або на протоколи Київської обласної держадміністрації, якими та намагалася узаконити відведений подалі від земель можновладців напрямок дороги.

 

Будівництво кільцевої в 2020–2021 ро­ках форсувала також і нинішня влада, вже в рамках Великого будівництва. Але вся діяльність базувалася на зміненому напрямку дороги, тобто який суперечить законодавству і схемі міжнародних транспортних коридорів. Є й інші суперечливі подробиці. Наприклад, оскільки закон забороняє будувати автобан класу А1, яким є Велика кільцева, через населені пункти, то спорудження з нуля ділянки дороги через Великі Дмитровичі назвали реконструкцією.

– Траси, яку вони збиралися реконструювати, не існує і ніколи не було, – каже Леся Стецьків. – Ми жартуємо, що вона проходить якраз через кухню моєї сусідки.

На сайті Міндовкілля 25 листопада 2021 року розмістили повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінюванню впливу на довкілля (ОВД), від Служби автомобільних доріг Київської області. Номер реєстраційної справи в Єдиному реєстрі з оцінювання впливу на довкілля – 202111228960. Планована діяльність так і зветься "Реконструкція з'єднувальної ділянки Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги загального користування значення Київ –­ Одеса (М-05) до автомобільної дороги загального користування державного значення Київ – Знам'янка (Н-01) (Київська область)".

Назва "реконструкція" в титулі планової діяльності вводить в оману всі інстанції, бо "дорога, яку можна реконструювати" – це лише на папері, а в житті – чиясь кухня.

Остання перед російським повномасштабним вторгненням зустріч громади з чиновниками відбулася наприкінці 2021-го в Мінінфраструктури. Там вдалося добитися, щоб наступна зустріч 15 лютого 2022 року відбулася за участі представників не лише Мінінфраструктури, а й Укравтодору. На ній громада, заручившись підтримкою юристів, планувала добитися рішення, яке задовольняло б усіх. Та міністерство перенесло зустріч. А потім почалася велика війна.

– Київоблавтодор, Київська обладміністрація, Козинська адміністрація, Мінінфраструктури – ми намагалися достукатися до них. Як юристка я розумію, які важливі речі ми намагалися їм сказати, – розповідає Леся. – Але на тих зустрічах я зрозуміла, що це безнадійно. Вони ігнорували наші стоси документів, докази й візуалізації. Дивилися на нас, як на сільських божевільних. Тоді я й вирішила: якщо не спрацьовують складні методи, треба звернутися до простих.

Складні комбінації не допомогли, спрацювала проста

Свій план я називаю Е2 – Е4, як у шахах, бо його суть – простота, – каже Леся Стецьків. – Є документ, без якого жодна інстанція не дасть дозволу на будівництво. А якщо дасть, то це буде незаконно. Ідеться про генплан населеного пункту. Доки ми збирали документи у справі Великої кільцевої, познаходили цікаві факти про те, як приймали генплан Великих Дмитровичів. Його ухвалили з такою кількістю порушень, що мені як професіоналу було очевидно: скасувати документ у суді можливо, шанси на це цілком реальні.

Тож Леся Стецьків звернулася 2021-го до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Козинської селищної ради та Великодмитровицької сільради з вимогою визнати протиправним і нечинним рішення Великодмитровицької сільської ради від 19.07.2019 року №531.39.VII "Про затвердження генерального плану села Великі Дмитровичі Обухівського району Київської області". Козинська сільрада фігурує у справі як відповідач 1, оскільки є правонаступницею сільради Великих Дмитровичів. Обидва села нині належать до одного ОТГ із центром у Козині.

Звісно, жінка боялася помсти. Адже її план звів нанівець наміри тих, хто протиснув дорогу в генплан. Особ­ливо тривожно було судитися, коли почалася війна й 2022 року Лесин чоловік Юрій пішов у військо, а вона і троє дітей залишилися самі. Але жінка продовжувала почате. І нарешті 2024-го, після двох з половиною років судової епопеї, було поставлено крап­ку – Леся виграла суд!

 

Суд

У судовій справі фігурують документи від 2015-го та 2019 року, які Леся Стецьків отримала в архіві Обухова, й документи, які Козин у відповідь на запит направив до суду. Це зміст текстової частини генерального плану, графічний матеріал генплану, копія Рішення, повідомлення про громадські слухання 2015-го, протокол громадського обговорення від 16.10.2015-го. Із цих документів випливає, що єдине обговорення генплану з громадою відбулося 2015 року. Однак, за архівними документами, говорили на зборах про генплан не Великих, а сусідніх – Малих Дмитровичів. Кільцевої дороги, судячи з протоколу, на тій зустрічі не обговорювали. А 2019-го сільрада вже без обговорень із жителями приймає генплан Великих Дмитровичів із Кільцевою дорогою в ньому. Тобто генплан приймають нібито на основі зустрічі з громадою, проведеної 2015-го, яка взагалі не стосувалася дороги. Жодних нових обговорень, жодного інформування людей про зміни в генплані. Немає також і висновку СЕО – стратегічного екологічного оцінювання, євроінтеграційний закон про обов'язкове проведення якого для всіх документів державного планування набув чинності 2018 року. СЕО має визначити ще на етапі планування, який буде вплив на довкілля та здоров'я людей. Замовник містобудівної документації, в нашому випадку – сільрада Великих Дмитровичів, мав забезпечити проведення СЕО й оприлюднити звіт про стратегічне екологічне оцінювання на своїх офіційних ресурсах, а також забезпечити вільний доступ громадськості до цієї інформації. Суд у матеріалах справи констатує, що цього зроблено не було.

Тобто генплан підписали без необхідних процедур і без участі громади. Все це суд взяв до уваги й дав обом відповідачам можливість аргументувати свою позицію і в разі незгоди надати підтвердження на користь своїх аргументів. Вони цього не зробили. Рішення суду було на користь позивачки. Після того як суд ухвалив рішення про скасування генплану Великих Дмитровичів, у відповідачів був місяць, щоб подати апеляцію. Вони апеляції не подавали.

Що буде з Великою Кільцевою

Чому влада Великих Дмитровичів зволікала з ухваленням генплану села аж до 2019 року, не обговорювала з громадою, а потім раптом ухвалила його без необхідних процедур? Можна припустити, що на органи місцевого самоврядування тиснули згори. А ті певний час зволікали чи пручалися. Можна здогадуватися й про інші, цікавіші для тих, хто мав ухвалити рішення, мотиви. "Країна" звернулася по відповіді на ці запитання до старости Великодмитровицького старостинського округу Світлани Божко, яка була головою сільради Великих Дмитровичів із 2005-го і 2015-го року, коли проводили єдине обговорення генплану з громадою, і 2019 року, коли ухвалювали генплан з автобаном у ньому. Але від будь-яких коментарів посадовиця відмовилася.

Після набуття чинності рішення суду Леся Стецьків у фейсбуку повідомила про перемогу в суді. Її допис отримав безліч схвальних реакцій місцевих жителів.

– Тепер можновладцям було б добре відповісти на запитання: а що робити з мінімум 25 мільйонами гривень, витраченими на незаконне проєктування дороги в Дмитровичах? Проєкт розробили, хоч ми попереджали, що це незаконно, – каже Леся Стецьків.

Які висновки з цієї історії? Систему можна перемогти. Той, хто кидає їй виклик, має шанс здолати опір і пробити стіну. Та залишаються запитання: що буде з Великою Кільцевою? Чи буде вона навколо Києва?

І тут маємо невеселу картину. Якщо версія про масштабне "коригування" маршруту дороги заради відведення її від маєтків можновладців та скоробагатьків правильне, то це виклик усьому суспільству та його майбутньому. Фундамент теперішніх і майбутніх проблем із такою, здавалося б, важливою справою, як будівництво дороги навколо Києва, заклали люди, які керувалися не інтересами держави, а корупційними інтересами групки осіб. І даючи вказівку відвести автобан від "елітних" ділянок на березі Дніпра, думали не про оптимальний напрямок, довжину дороги, зручність для міста і водіїв, близькість до залізниці, вартість дороги й мостових переходів, а про інтереси кількох землевласників. Як наслідок – Київ понад 25 років не має Кільцевої дороги.

В які ще суми влетить держбюджету багаторічна сліпота чиновників, причетних до планування і будівництва Великої кільцевої? Куди заведуть дороги й мости, вже спроєктовані за сотні мільйонів гривень? Громади, по чиїх землях усе це має проходити, можуть безкінечно судитися. Люди в разі несправедливих судів зупинятимуть техніку, лягаючи під колеса. Як тоді бути?

Тож не закриваємо теми.

×