Вівторок, 1 листопада, 14:04
12-річний Максим махає рукою машині, що проїжджає повз дорогою до Харкова. Водій сигналить. Хлопець понад годину стоїть на трасі. Тримає розгорнутий прапор України.
– Я вітаю наших воїнів, – каже. – Виходжу сюди майже щодня після уроків. Уперше прийшов із прапором 24 лютого. Мав маленький стяг, потім знайомі подарували більший. Машин проїжджає багато. Реакції в людей різні. Буває, підходять, питають: "Чого ти тут стоїш?" Але зазвичай дякують, пригощають солодощами, водії сигналять.
Максим живе з матір'ю та бабами в селищі Подвірки неподалік траси. За понад вісім місяців йому подарували балаклаву, кепку, жетон і колекцію шевронів.
– Усе дарують волонтери та військові, – додає Максим. – Шевронів зібралося вже понад 30 штук. Жетон подарували військові з 92-ї бригади. На ньому так і написано "Максиму від 92 ОМБР". Чекаю нашої перемоги, щоб зустріти всіх друзів
А в цей час:
Хірурги Полтавської міської лікарні №2 оперують чоловіка в напівтемряві. Світяться лише підключені до джерел безперебійного живлення прилади.
– Електрику вимкнули посеред операції. Її проводили колеги з урологічного відділення, – каже директор лікарні Максим Дудченко. – На щастя, все пройшло успішно. Переймали досвід лікарів із прифронтових регіонів, готувалися заздалегідь. Змогли продовжити роботу у спокійному злагодженому режимі.
Генератори для лікарень встигли придбати за кілька днів до регулярних відключень електроенергії.
– Працюватиму, поки щось не заболить, – каже чернігівець, 27-річний Ярослав Рябченко. Ставить колоду перед собою і б'є по ній сокирою. Сидить в інвалідному візку.
– Треба дрова, щоб обігріти наш центр реабілітації для людей з інвалідністю, – каже. – Опалення немає, не працює каналізація. Але зиму мусимо пережити. Надіятися можемо лише на свої сили.
Волонтери організували збір, щоб допомогти полагодити дах і каналізацію, купити дровокол. Загальна сума – близько 260 тис. грн.
– Усе погане закінчилося, тепер будеш наша, – вінничанка, 33-річна Алла Кушнір, закріплює переноску із собакою в багажнику авто. Викупила в недбалих господарів за 3 тис. грн.
Американський бульдог виснажений. Має запалення вух і виразки на шкірі.
– Донька назвала її Дінь-Дінь, як фею, – каже Алла. – Чоловік нині на Донеччині воює. Але перепостив фото, що в сусідньому районі знущаються із собаки. Люди хотіли, щоб Дінь-Дінь народжувала на продаж. Але вона не може. Тому морили голодом.
Ветеринар у Вінниці оглянув тварину і призначив лікування. Гроші за послуги відмовився брати.
Наш посол повернув німцям совість
Промова Штайнмаєра – одна з безперечних заслуг нашого колишнього посла у ФРН Андрія Мельника. Те, що сказав німецький президент, практично на 99 відсотків повторює всі меседжі, які німецькому соціуму втовкмачував посол України упродовж тривалого часу й від яких той соціум відмахувався, як від набридливої мухи.
І от тепер виходить, що радикальна українська дипломатія повертає німцям совість, яку вони за період свого злочинного путінферштеєрства втратили й довго не хотіли повертати. Тепер вони чітко й, головне, дієво – на нашій стороні в цій війні. До них усе-таки дійшло й доходить усе краще. А от по-іншому чомусь не доходило. Цікаво чому? Може, тому, що коли, крім крику, нічого не допомагає, то таки потрібно кричати й діяти нестандартно, а не просто відбувати прісну дипломатичну каденцію в ситій країні, коли твоя стікає кров'ю?
Андрій БОНДАР, поет, публіцист
Що буде після Росії?
У Росії ніколи не було демократії. Для цього потрібні демократи. Усі великі країни, по суті, є добровільним об'єднанням досить успішних держав чи спільнот часто з власними зрілими інституціями і традиціями самоврядування.
Досить скоро на теренах нинішньої Росії почнуть з'являтися нові незалежні держави. Не всі вони будуть демократичні, бо немає ні традиції, ні людського капіталу. Але частина з них бажатиме увійти у вільний світ.
Але ніхто з них не буде великим настільки, щоб загрожувати Україні, Європі та світу.
Валерій ПЕКАР, підприємець і громадський діяч
"Ми воюємо з країною, розмір якої у 28 разів більший за нашу державу, населення якої чисельніше за наше в чотири рази, військовий потенціал якої кратно перевищує наші можливості. Перемога дається нам дуже важко. Але вона неодмінно буде", –
Валерій ЗАЛУЖНИЙ, головнокомандувач Збройних сил України
У листопаді в Україні розгорнуть публічні точки Wi-Fi. Вони забезпечать доступ до інтернету попри перебої з електропостачанням, сказав міністр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров.
31 жовтня почали безкоштовно видавати дрова у восьми регіонах, що прилягають до зони бойових дій. Щоб отримати, треба подати заяву до органів місцевої влади. Перелік документів, які слід прикріпити до заяви, можна дізнатись у представників ОВА.
Уряд спростив продовження терміну дії закордонного паспорта громадянина України та внесення інформації про дітей. Послугу здійснюватимуть безкоштовно у день звернення.
100 000 гривень допомоги виплатять 465 українцям, яких звільнили з російського полону. По неї можуть звернутись і родини бранців, яких іще не обміняли, кажуть у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій
Вирішила сходити до косметолога, очистити шкіру. Довго обирала фахівця. Процедура пройшла нормально. Лікар сказав, що за кілька днів шкіра буде краща. Але стало значно гірше. Занесли інфекцію. Тепер лікуюся, а на косметолога подала в суд.
Анна КИСЕЛЬ
Не знали, як назвати сина. Побачили в інтернеті смішне відео, як ім'я обирає кіт. Вирішили теж так зробити. Написали імена на листочках, склали й поклали перед котом. Він довго дивився, а потім підкинув лапою папірець із написом "Тарас". Так і назвали.
Олена СЕМІНЕЦЬ
Купив земельну ділянку зі старим будинком у селі. Хотів звести новий і оселитися з дружиною. Коли привіз родичів показувати покупку, баба вхопилася за серце й розплакалася. То була її батьківська хата. Після заміжжя перебралася на Луганщину, додому вже не їздила. Будинок вирішили лишити. Спробуємо реставрувати.
Дмитро ГУРІН
До війни дивився російські фільми. Лише тепер усвідомив, які вони брехливі. Майже всі висміювали Україну й казали, що там живуть злидні. Особливо вражений тим, як у телесеріалі "Моя прекрасна няня" кепкували з Маріуполя. Дивуюся, чому цього не помічав.
Андрій СКЕЛЬСЬКИЙ, 38 років, Львів
Наш будинок зруйнували росіяни, опалення немає. Ми з чоловіком викопали на подвір'ї землянку. Облагородили її, змайстрували буржуйки. Готова жити без газу, але у свободі.
Надія ГОЛОВКО, 54 роки, Ямпіль Сумської області
Моя баба з Воронежа, але з 30 років живе в Україні. Вивчила мову. Дітей теж віддала в українську школу. Каже, що рада, бо змолоду зрозуміла, що звідти треба тікати. Просить, щоб пишалися, бо родитися з українським серцем та розумом – уже честь.
Світлана ГАЙОВА, 25 років, Дніпро
Щойно вийшов із будинку, в нього влучила ракета. Це було 10 жовтня. Удома лишилася дружина. Дивом вижила. Казала, коли почула звук ракети, кинулася під кухонний стіл. На неї впали уламки, але стіл стримав тиск. Її знайшли непритомною, але цілою.
Олександр КИЧКА, 40 років, Київ
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
Коментарі