Пʼятниця, 31 серпня 2018 20:23

Найбільше не вистачає свободи педагогічної думки - експерт про "Нову українську школу"

Найбільше не вистачає свободи педагогічної думки - експерт про "Нову українську школу"
У вчителів бракує уявлення про "щасливе вчителювання" - освітній експерт Віктор Громовий. Фото: Facebook

Завтра запрацює нова стратегія розвитку української молодшої школи. Цьогорічні першокласники навчатимуться за стандартами "Нової української школи".

Освітній експерт Віктор Громовий розповів про головні зміни в молодшій школі.

Чому акцентують на ігрових елементах навчання?

Основна форма пізнавальної діяльності молодших школярів – це гра. Треба брати на озброєння і підхід: "діти можуть вчитися мимоволі". Тому, наприклад, килимки в початковій школі потрібні не для збирання пилу, а для розвитку дітей. Звісно, так буде лише у випадках, якщо в класах будуть не "бабусині килимки", а, наприклад, використовуватимуться розвиваючі килими-пазли, килими з географічними картами чи килими з дорогами, планетами Сонячної системи, зоологічні килими, які дозволяють дітям мимоволі вивчати фауну нашої планети. Вони мають бути зроблені із спеціальних безпечних для дітей матеріалів.

Чи не погіршить успішність дітей відмова від оцінок і домашніх завдань?

- Ні. Це практикують у багатьох країнах вже кілька десятиліть. Якщо дитину не мордувати оцінками і домашніми завданнями, то у неї не згасатиме пізнавальний інстинкт, який закладено від природи, вона сама хотітиме вчитися і пізнавати щось нове. Та й крім того, існує ж різниця між оцінкою і оцінюванням. Якщо не буде цифрової оцінки, це не означає, що вчителі не можуть словесно оцінити виконану учнем роботу чи використати елементи геймифікації (зірочки, смайлики тощо).

Замало лише додати один рік навчання

Яку користь принесуть одномісні парти?

- З ними легше трансформувати простір класної кімнати, наприклад, для організації групової роботи. Їх можна ставити в коло чи згрупувати. Але найголовніше - у кожного учня буде власний простір. Згадайте популярну книгу Алана Піза "Мова рухів тіла", там пояснюється, що "фішка" в тому, щоб створити умови за яких діти не будуть вторгатися в особистий простір один одного. Тож, одномісні парти мають стояти хоча б на віддалі 40 сантиметрів, інакше вони нічого не змінять. Якщо ж буде у кожного свій недоторканий простір, зміниться манера поведінки дітей. Це теж елемент поваги до індивіда. Звісно, щоб так було, на одного учня потрібні два-три квадрати простору. А у наших школах 35 учнів і площа 50 квадратів. То який сенс купувати одномісні парти, якщо їх немає куди поставити? За таких умов їх, у кращому випадку, доведеться зсунути як двомісні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без табелів і домашніх завдань - експерт розповіла про користь "Нової української школи"

22 тисячі українських вчителів перших класів пройшли онлайн-курси з підвищення кваліфікації. На скільки вони ефективні?

- Жодні курси радикально не вирішать питання професійного розвитку вчителя. Це безперервний процес, який триває упродовж усього життя. Підготовка вчителів до "Нової української школи" є лише імпульсом до змін. Далі кожен сам має працювати над собою.

Чим відрізнятиметься освітня база теперішнього випускника школи і того, що буде через 12 років?

- Він зможе вільно розвивати власні таланти. Його не заганятимуть в рамки. Це буде впевнений в собі українець, який зможе реалізувати себе де завгодно.

Вплине на розвантаженість учнів?

- А от вирішувати проблему перевантаженості учнів не так просто. Замало лише додати один рік навчання. Треба й інтегровані курси створювати (такі як курс "Наука"), і, задекларовану в новому законі "Про освіту", індивідуальну освітню траєкторію реально забезпечити, надавши можливість вибору старшокласникам 80 відсотків змісту їхньої освіти.
Чи, наприклад, задуматись, а чому у тій же Німеччині діти відпочивають літом лише півтора місяці? То, може, й нам потрібна типова для європейських країн тривалість навчального року за якої буде раціональнішим розподіл навчального навантаження.

Це буде впевнений в собі українець, який зможе реалізувати себе де завгодно

Що зміниться в навчанні дітей із особливими потребами з 1 вересня?

- Ми робимо тільки перші кроки із впровадження інклюзивного навчання. По-перше, не готові матеріально. Скажімо, в розвинених країнах без ліфта школу з інклюзивними класами ніхто не відкриває. По-друге, ми не готові організаційно. Якщо в класі є діти з особливими потребами, потрібен асистент вчителя, а це додаткові кошти. Також не готовий сам вчитель, який повинен опанувати тьюторські компетенції. По-третє, не готові батьки. Багато агресивно налаштовані, бо "чому моя дитина має вчитися з такими дітьми". Спочатку потрібно налаштувати їх, що інклюзія на користь усім. І самі діти мають розуміти, що потрібно підтримувати слабшого.

До освітньої моделі якої країни тяжіє наша шкільна освіта?

- На жаль, ми намагаємось створити якийсь дивний гібрид. Ну не можна ж мати таку кількість учнів, як в Китаї, а декларувати індивідуально орієнтований освітній простір як у Фінляндії. Не важко передбачити, що в результаті матимемо недієздатна структуру("гібрид слона і носорога"). Тож, потрібно шукати свої варіанти за даних умов, фінансування і менталітету.

Які можуть бути труднощі у впровадженні змін "Нової української школи"? Які небезпеки?

- Перша небезпека – збереження директивної системи управління. Шкільну освіту не можливо реформувати зверху, її можна реформувати лише знизу. Головним ресурсом її реформування є ресурс свободи педагогічної думки і дії. Якщо цей ресурс не задіяний, якщо дрімаюча енергія вчительства не вивільнена, ми "хочемо мати молоко без корови". А так не буває. Можна набовтати якусь білу субстанцію, яка зовні буде схожою на молоко, але... Друга проблема – вкрай низький престиж професії вчителя. Ми перетворили їх на професійних жебраків. Третя - більшість батьків зараз самоусуваються від ролі активного учасника освітнього процесу. Навіть більше того, під приводом боротьби з "поборами", почало з'являтись агресивне середовище навколо школи: "Я сплачую податки, тож забезпечте мою дитину такою школою, як у Фінляндії". Якщо ж реально подивитися, які податки сплачує рядовий фін, а який українець, буде небо і земля. Поки в Україні не сплачуватимуть податки на рівні Фінляндії, подібна школа не з'явиться.

Чого найбільше бракує українській школі?

- Найбільше - свободи педагогічної думки. У вчителів бракує уявлення про "щасливе вчителювання". Учням - позитивного настрою. Як наслідок, абсолютна більшість дітей вчаться в школах у яких відсутній позитивний емоційний баланс. Простими словами, більшість дітей не люблять школу.

А боротьби із цькуванням дітей? У Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо штрафування за булінг, але не прийняли.

- Законопроект не зможе радикально змінити ситуацію. Що зараз заважає дирекції будь-якої школи побороти це явище? Маємо достатнє законодавче поле для того, щоб з цим боротися. Слід вводити інші механізми. Наприклад, запровадити посаду шкільного офіцера поліції в кожному навчальному закладі. Таке практикують у США. Поліцейський вирішує цілий комплекс шкільних проблем, у тому числі з цькуванням. Може арештувати бешкетника. У нас ці функції переключені на рядового вчителя, який не може дати ради з бешкетниками.

Перед початком навчального року оприлюднили рекомендації щодо розкладу шкільних канікул на новий 2018-2019 навчальний рік. Міністерством освіти і науки рекомендує закладам освіти почати навчальний рік 1 вересня і відпускати учнів на осінні, зимові і весняні канікули.

Зараз ви читаєте новину «Найбільше не вистачає свободи педагогічної думки - експерт про "Нову українську школу"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2638
Голосування Якою має бути стипендія в університетах?
  • 830 грн, як зараз
  • як прожитковий мінімум 1228 грн
  • студентам не потрібна стипендія
  • лишити тільки для пільговиків
  • платити тільки відмінникам
Переглянути
Погода