Народження дитини - це диво. Воно відкриває нові смисли життя. Розумієш це не одразу після появи немовляти, каже мистецтвознавець та авторка лекцій з історії мистецтва Діана Клочко.
У розмові з журналом "Країна" розповіла про стосунки дітей та батьків.
1. Переломним роком для мене був 1995-й. Завагітніла у 32, мала захищати дисертацію, термін перебування в аспірантському гуртожитку закінчувався, старшому сину 12, чоловік хворів і ще вчився у Карпенка-Карого. Треба було вирішити - зберегти дитину і невідомо як викручуватися, чи зробити аборт, захиститися й працювати на кафедрі. Я вирішила пробиватися в майбутнє ще з однією рідною людиною.
2. Батьки повинні навчити дітей трьох речей - читати, спілкуватися і працювати з інформацією.
3. Коли народила молодшого сина, мені виплатили декретні, передпологові та післяпологові - кілька мільйонів карбованців. Зайшла в "Академкнигу" на Львівській площі у Києві й хотіла купити книжку "Святі Київської Русі". Давно про неї мріяла. Але придбала відро, щоб виварювати пелюшки. Воно було потрібніше.
Найгірше, коли дітям не цікаво розповідати про своє життя батькам, а батькам - про це слухати
5. Хлоп'яча істерика - значно згубніша і страшніша за жіночу. Істерики-чоловіки можуть вдаватися до насильства чи бути схильними до самогубства. Тому, коли молодшому було 2-3 роки, робила все, щоб менше істерив. Показувала, що на мене це не діє, виводила ревіти в іншу кімнату.
6.Не хотіла би, щоб мої сини були героями. Герої мають багато чим жертвувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Зрада - це ознака, що шлюб скінчився" - Діана Клочко
7. Коли сини ставали самостійними, помітила, що менш раціонально користуються грішми, ніж я. Страшно було, щоб не набралися боргів. Але то - їхнє життя. І вони мають дійти до власних висновків у фінансових стратегіях.
Повну версію розмови з Діаною Клочко читайте в останньому номері журналу "Країна" №50(403) від 28 грудня 2017 року.
2 
3417
Коментарі