Киянин Віктор Давидюк робить речі зі шкіри. Шкірою обтягує пляшки і вази, робить заколки, шиє шкіряні сумочки і косметички.
"Шити мене навчила мама, - каже Віктор. - Речі почав шити і плести, коли у 2008 звільнили з роботи. Комусь криза стала кінцем світу, а для мене це був поштовх. Я довго шукав нову роботу, виставляв вакансії в інтернеті, звертався за допомогою у кадрові агентства. Коли прибирав у квартирі, у швейній машинці знайшов торбу з шматками шкіри. Колись дружина експериментувала. Того дня мав йти на день народження до сестри. Грошей на подарунки не було. Я за дві години пошив для сестрички шкіряну косметичку".
Каже, що з натуральною шкірою працювати легко.
"Перші прикраси зі шкіри робив з підручних матеріалів – старих шкіряних штанів, шматочків шкіри. Потім почав ходити по швейних майстернях, просив обрізки. Грошей на великий шматок натуральної шкіри просто не було. З якісною шкірою працювати легко і просто, головне відчувати її. Як і більшість природних матеріалів, шкіра піддається воді та вогню".
Майстер поєднує шкіру з бісером, намистинками, деревом, шерстю, різноманітними тканинами.
"Прикраси зі шкіри вдало підходять як до зимового, так і до літнього гардеробу. Вони підкреслюють індивідуальність і оригінальність власника. Прикраси з шкіри сьогодні модні як ніколи. Останнім часом маю стільки замовлень, що мабуть до Нового року більше клієнтів не прийматиму. Більшість замовляють шкіряні браслети, оригінальні ремінці до годинника, прикраси на подарунок".
Над дизайном кожної прикраси думає від 1 до 3 днів. Деякі ідеї приходять уві сні.
"Коли питають, чи дійсно шкіра, а не дермантин, ображаюся. Речі якісні і дорогі. Замінник підсунути не можливо. Такий майстер швидше не поважає себе. Перед тим як робити прикрасу, малюю її. Псувати шкіру — дороге задоволення. Усе повинно виходити з першого разу. За ці чотири роки заробив на виробах зі шкіри майже 20 тисяч доларів. Часто руки печуть від роботи, але ці речі дійсно цього варті. Деякі замовлення доходять до 4-5 тисяч гривень. Живу з дружиною і старшою донькою. Відкладені гроші віддав їй. Вона доклала ще 10 тисяч і купила собі "готельку" у Києві. Тепер складаю гроші на автомобіль. Хочу "пежо".
Прикрасами у Луцьку на одній з центральних вулиць торгують дві жінки. На столику виставлені шкіряні заколки для волосся, обтягнуті шкірою вази, пляшки для вина. Ціни від 60 до 2 тис. грн. За 1 год. три жінки купують кілька заколок. До пляшок, обтягнутих шкірою, усі лише придивляються.
Коментарі
2