"Липка спека, шум і жахливі запахи" - українка розповіла, як живе у Таїланді

5

 

У великих містах Таїланду є цілі райони, заселені українцями. Одні працюють на віддаленій роботі. Інші відкривають готелі, ресторани, турфірми.

Якщо іноземець дає робочі місця тайцям, це дуже вітається. Про це каже українка Ірина Журавель, яка разом із чоловіком Артемом переїхала у Таїланд, передає Сегодня.

"Ми об'їздили багато країн, але в Азії не були, – каже Ірина. – Вирішили їхати навмання і селитися, де подобається. Бангкок спочатку, м'яко кажучи, не вразив – липка спека, шум і жахливі запахи. В перші дні я реагувала дуже болісно – здавалося, вони готують вуличну їжу з шкарпеток і помиїв. Тільки з часом це місто відкрився нам з іншого боку".

Із столиці пара поїхала жити на острів Самуї. Кажуть, найважче було налагодити спілкування із місцевими, які майже не розмовляють англійською.

"Звичайно, запитати про щось можна і жестами, а ось розмови по душах не вийде. Знахідкою для нас став таєць з Бангкока, який добре говорить по-англійськи. Ми розпитали його про всі нюанси і згодом потоваришували. Тайці взагалі дуже доброзичливі: господар будинку, який ми орендували за 215 доларів в місяць, літній худорлявий дідусь, приносив нам фрукти. Щоранку питав, яка в Україні погода. Ми доповідали, мовляв, сніг лежить. Він цікавився, який сніг на смак".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці розповіли про невдалий бізнес в Китаї

Фото: Сегодня

У Таїланді українці отримали права на водіння байка.

"Поступово виробили свій графік: 4-5 годин роботи вдома, а ввечері - зустрічі на каву з друзями, нічні ярмарки. А незабаром переїхали на північ країни - в Чіангмай. Це великий мегаполіс розміром з Київ, – каже Ірина Журавель. – З харчуванням проблем не було – тут є будь-які продукти. Але за буряком, наприклад, треба пополювати. Борщу хочеться вже через тиждень – страви з рису дуже набридаю. За рідною їжею ми ходили в українські або білоруські кафе. Борщ з м'ясом і сметаною коштує 40 грн за порцію".

×