Воєнна драма "Дюнкерк" заснована на реальних подіях. З 26 травня по 4 червня 1940 року нацисти оточили союзників біля французького міста Дюнкерк. 338 226 військових від полону і смерті врятували звичайні люди, що припливли на своїх човнах з іншого боку протоки Па-де-Кале. Прем`єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчиль назвав ці події "чудесним порятунком".

Режисер "Дюнкерка" Крістофер Нолан. Після фантастичного фільму "Інтерстелар", за його словами, вирішив зняти дійсно "історію про людей".

За перший вікенд драма зібрала $50 млн., а Нолан отримав один з найбільших гонорарів в історії Голлівуду − $20 млн. й відсоток від касових зборів.
У соціальних мережах глядачі назвали Крістофера Нолана сучасним Ернестом Гемінґвейом у кіно.

Чому варто дивитись

Це масштабна реконструція історичних подій, де зважаючи на сюжет, дуже мало комп'ютерної графіки. Для зйомок морських сцен використовували справжні судна, а для створення масовки реквізитори створили картонні корпуси автомобілей й солдат, яких поставили дуже далеко від камери. Здається, що бачиш велетенську армію.

Окрім мінімальної кількості спецефектів події дуже реалістичні завдяки історику, автору книги "Забуті голоси Дюнкерка" Джошуа Левіну, який став радником Крістофера Нолана. Разом з ним вони говорили з ветеранами, які брали участь в операції, а також режисер читав архівні матеріали.

Саундтрек до "Дюнкерка" написав Ганс Циммер, який вже працював над музикою до "Інтерстеллара", "Темного лицаря", "Початку".

Стрічка знята на камери IMAX, що дозволяє глядачеві охопити на 40% більше зображення. Такі камери раніше використувались лише для зйомок двох частин "Темного лицаря" та "Інтерстелара". "Дюнкерк", знятий на 70-міліметрову плівку, що у 2010-х роках є лише третім випадком після "Майстра" Пола Тома Андерсона та "Мерзенної вісімки" Квентіна Тарантіно.

×