Доки все ділимо на біле й чорне, в нас не буде порозуміння, діалогу, миру з нашими навіть колишніми співвітчизниками. Якщо спробувати зрозуміти їхню логіку, то це до чогось наблизить, розповіла в інтерв'ю журналу "Країна" режисерка, сценаристка і драматургиня Наталка Ворожбит.
20 травня вийшов у прокат її кінодебют "Погані дороги". Також Наталка Ворожбит написала сценарії до фільмів "Кіборги" та "Дике поле".
"Коли робиш кіно про війну, то наче розділяєшся навпіл, бо одна твоя частина – громадянка-патріотка. З другого боку є режисерка, яка працює з документом. І хоче, щоб усе було відображено максимально безжально і до своїх, і до чужих, – пояснює режисерка.
За словами Наталки Ворожбит, у "Поганих дорогах" вона була недостатньо сміливою й чесною.
"Можливо, це добре. Бо це не та війна, що закінчилася 10 років тому, – пояснює Ворожбит. – Складно було в новелі про підвал (за сюжетом, сепаратист утримує там українську журналістку. – Gazeta.ua) показати людське обличчя сепара. Змушувала себе подумки стати на його місце. Я на ту зону боюся заходити. Роблю над собою велике зусилля. Драматург має ставити себе на місце кожного з персонажів – негативних чи позитивних. І зрозуміти, чому той такий, чи потрібно його ненавидіти. Не впоралася зі своїм ставленням. Зрозуміла сепаратистів, але не простила".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прем'єри тижня: Одержимі демоном та російські наркоторговці
"На Донбасі ти не знаєш, хто свій, хто чужий. Інколи від людей, від яких не очікуєш, отримуєш допомогу і співчуття. Не уявляю, як можна на тих територіях восьмий рік жити й орієнтуватися, кому вірити. Якщо віриш у розп'ятих хлопчиків, то для тебе всі українці будуть погані. Так само, якщо віриш, що там всі сєпари і нєгадяї," – додає режисерка.
Повне інтерв'ю з Наталкою Ворожбит читайте в журналі "Країна" від 3 червня. А також дивіться у програмі "БОЧКА. Розмова по-українськи" на YouТube-каналі Gazeta.ua.
Стрічку "Погані дороги" про мешканців Донбасу в умовах російсько-української війни Наталка Ворожбит зняла за однойменною п'єсою. Її ставили у лондонському театрі Royal Court і Київському театрі на лівому березі.
Коментарі