Жадан зробив українську літературу привабливою і модною

Існують люди, про яких говорять: "Такі народжуються раз на 100 років". Вони мають творити щось непересічне, геніальне. Харківський поет і прозаїк Сергій Жадан, 33 роки, саме і належить до категорії нечисленних беззаперечних талантів нашої літератури. В українській мові вже закріпилася стала ідіома "ходити на Жадана". І на нього ходять сотні і тисячі прихильників — як на концерт рок-зірки чи на футбол. Бо саме він створив попит на українське, зробив українську літературу привабливою і модною.

Жадан-поет — своєрідний міст між Червоним Ренесансом 1920-х і сьогоднішнім днем — у поезії "універсальний солдат", бо вміє в ній усе. Від "сонетів і октав" до експериментів із вільним віршем. Тоді як Жадан-прозаїк, висловлюючись метафорично і без зайвої патетики, володіє моцартівською легкістю письма, раніше недосяжною для української прози. Можливо, причина легкості авторського стилю криється в непідробній щирості його письма і вибуховому гуморі, що пронизує кожен його рядок. У бажанні до кінця розповісти правдиву історію свого життя.

Авантюрний роман описує походеньки кількох друзів на початку 1990-х

Роман із прозою почався в Сергія збіркою "Біг-Мак" (2003), де в шести оповіданнях автор накреслює своєрідну "програму". Кожен текст постає у вигляді парадоксальної історії, яку розповідає дещо втомлений життям оповідач-дивак. Рецептура з першого погляду проста: оголений нерв сприйняття життя, принципова дитячість погляду, дотепність, поєднана з мудрою й деколи жовчною іронією та скепсисом і, звісно ж, фірмова Жаданова критичність і самокритичність.

Далі був роман "Депеш Мод" (2004), який став головною українською книгою початку століття. Авантюрний твір, що описує походеньки кількох друзів на тлі початку сфальшованих і дезорієнтованих 1990-х, переростає у своєрідний гімн покоління.  Саме в "Депеш Моді" Жадан фіксує головні події колективної пам"яті, знаходячи неповторні інтонації та потрібні слова.

Лірично-історична "Anarchy in the UKR" (2005) і життєво-публіцистичний "Гімн демократичної молоді" (2006) завершують перший етап прозової творчості Жадана, таке собі первісне накопичення капіталу. До речі, всі ці речі зібрали торік під однією обкладинкою саме з такою назвою — "Капітал".

×