У "Є" виставили 20 видань білоруською мовою

 

У столичній книгарні "Є" на вул. Лисенка відкрили поличку білоруської літератури. Розташували її поряд із німецькою. Виставили 20 видань.

— Раніше книжки білоруською можна було замовити через Інтернет.  Або просити знайомих привести з Мінська, — каже брестський поет 30-річний Сергій Прилуцький. Під псевдонімом Пістончик він пише оповідання трясянкою — білоруським суржиком.

Сергій Прилуцький півтора року живе в Києві. Одружився з чернігівською поетесою 36-річною Оленою Степаненко. Раніше заробляв, розносячи піцу. До нього підходить висока відвідувачка в чорній міні-спідниці. Питає, чому на полиці немає його поетичної збірки "Дзевяностыя forever" ("Дев"яності назавжди").

— У менє із собою, — дістає він із рюкзака книжку, продає за 30 грн.

— Я за нею довго полювала, — говорить 32-річна Валентина Романенко, викладач англійської мови в столичному технікумі готельного господарства. — Маю роздруківку з Інтернету. Та люблю мацати книжки руками, чути, як вони пахнуть.

Купує книжок на 260 грн.

— Років п"ять тому почула на фестивалі "Київські лаври", як читав свої вірші мінчанин Андрій Хаданович. Була вражена, яка білоруська мова гарна. Тут купила його останню збірку "Несыметрычныя сны". Ще знайшла дві книжки Альгерда Бахаревича. Це письменник, який живе в Гамбурзі. Я познайомилася з ним у Львові на Форумі видавців. Він читав своє оповідання про хлопця, який через заїкання не зміг покликати допомогу дідусеві. Автор сам затинається і не побоявся написати про це. Подарував мені свій роман "Сорока на шибениці". У ньому мені відкрилося, що найеротичніший момент між чоловіком і жінкою — це коли він миє їй голову.

Директорка книгарні 52-річна Катерина Федоренко каже, що більшість видань розкупили за вечір. Асортимент поновлюватимуть що два тижні.

Збірку оповідань класика білоруської літератури Василя Бикова "Пахаджане" ("Ходильці") не придбав ніхто.

— Я її читала в українському перекладі Олександра Ірванця, — розказує Валентина Романенко. — Цікаві тексти, але наче для шкільної хрестоматії. Кожне оповідання закінчується якоюсь мораллю.

×