— Майже всі вірші починалися в русі — у маршрутці, тролейбусі, поїзді, — розповідає про свою поетичну збірку "У Києві" письменник 51-річний Павло Вольвач.
— Це вірші, написані за останнє десятиріччя. Головною точкою спостереження за дійсністю був саме Київ. Назва з'явилася, коли їхав Московським мостом і дивився через Дніпро на київські горби, на хмари. Той краєвид мені зчаста видається гравюрою на міді. У Києві маю "місця сили" — ріг вулиць Прорізної і Пушкінської, Ярославів Вал, Поділ.
Павло Вольвач народився у Запоріжжі. У столиці живе з 1999-го.
— У Запоріжжі мені обов'язково треба сходити на міст через річку Мокру Московку, поглянути на Калантировку — посьолок такий. А ще береш 50 грам коньяку і дивишся з тераси кременецького кафе на гору Бону. Хоча все це жарти. Вірш або приходить, або ні.
У збірці автор згадує реальних людей.
— Знаменитих і невідомих, невхожих далі заводу, тюрми чи пивної. Справжньою є життєва поезія. Не гасла, не головорозломні копирсання в собі любимому, а ось — життя. Доба, свідком якої ти є. Люди, що живуть разом із тобою. Тому в цій книжці є поет Василь Герасим'юк, боксер Майк Тайсон, дівчина з Житнього ринку й чотири рази судимий персонаж. Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник сусідує з поетом Миколою Холодним і жіночою ніжкою, що ступає із джипа "Порше Кайєн". Ну, й Вінграновський, звісно. А ще — там багато передбачень. Наприклад, "папери нечинних відучора влад" летять із вікон років так за три перед тим, як це сталося насправді.
2 
1
Коментарі