— Їду на декілька тижнів у Нью-Йорк, — каже київський драматург Наталія Ворожбит, 36 років. Її майстер-клас на фестивалі сучасної драми присвятили документальному театру. — Маю замовлення на п'єсу про українських емігрантів. Знайомитимуся на вулицях із людьми, які виїхали нещодавно. Кого зустріну, про тих і напишу.
У центрі сучасного мистецтва "Дах" Наталія Ворожбит представила свою нову п'єсу "Вій".
— Зробити адаптацію Гоголя для театру мене попросив режисер Влад Троїцький. Головний герой — француз, який випадково опинився в Україні. Думаю над фіналом. В одному варіанті герой в останню ніч відспівує відьму через скайп і залишається живий. В іншому — він утретє йде до церкви й гине.
Востаннє в Києві спектаклі Наталія Ворожбит ставили 16 років тому в Молодому театрі. Після того вона дев'ять років працювала в Москві. Писала сценарії для серіалів, найвідоміший із них — "Школа". Там же працювала над п'єсою про голодомор. Сценарій "Зерносховища" створила на замовлення англійського Шекспірівського королівського театру.
— Лондонці вирішили показати сучасну російську драму. Головний режисер Майкл Бойд колись стажувався в Анатолія Ефроса в Москві. Коли дізналися, що я українка, назву фестивалю "Російські сезони" змінили на "Революції". Росіянина Євгена Гришковця вразило, що в Лондоні публіка приїжджає в театр на "бентлі", у діамантах. Сказав, що не хоче продаватися й відмовився від співпраці. Не розуміє, що англійцям треба заповнити душевну порожнечу, поспівчувати чиємусь горю. Про багато речей вони дізнаються саме з театру. Їх вразила тема українського голодомору, про яку вони ніколи не чули. Для мене особисто — це втрата сім'ї. Мій дід був єдиним із 11 дітей, що вижив під час голодомору. Казали, що у Великій Британії подібне могло відбутися лише в середньовіччі.
На початку осені прем'єра "Зерносховища" мала пройти в Україні.
— За угодою, моя п'єса написана спеціально для Шекспірівського театру. Три роки спектакль не має йти в інших країнах. Для киянина Максима Голенка зробили виключення. Більше року він репетирував "Зерносховище" в Коломиї. У вересні за декілька днів до прем'єри, йому сказали, що виставу не можна показувати. Розповідав, що дирекція коломийського театру назвала спектакль антиурядовим. Очікували чогось іншого, пафоснішого. Провінційні театри не дозріли ще до історій, розказаних нормальною людською мовою.
5 
1
Коментарі