Харківський театр "Арабески" 21 лютого представив у столичному арт-кафе "Купідон" клубну версію вистави "Радіошансон". Це вісім коротких історій про політиків, повій, трансвеститів, злодіїв і терористів. Дія відбувається в останній день перед кінцем світу. Віршований текст постановки за мотивами життя і творчості австрійського драматурга 1920–1930-х Юри Зойфера написав 33-річний письменник Сергій Жадан. Головну роль зіграв лідер гурту "Мертвий півень" Місько Барбара, 36 років.
— Наш театр існує 15 років, але поки що власного приміщення не маємо, — розповідає 34-річна Світлана Олешко, головний режисер "Арабесок". — Для вистав орендуємо зали державних театрів, але їхні власники здирають за це шалені гроші. Тому ми пішли на експеримент — зробили клубний варіант останнього спектаклю. У клубах покази обходитимуться дешевше.
Зал "Купідона" напівпорожній, глядачі — переважно молодь. Виставу дивляться стоячи: з-за столиків невеликої сцени в кутку майже не видно.
— Заплатили 50 гривень за вхід, а годину мусили стояти, — нарікає один із глядачів.
Під час спектаклю в залі заборонили курити. У декількох глядачів забрали запальнички.
Позаду сцени — екран. На ньому показують відеозапис цієї ж вистави, зроблений у Харкові в театрі ім. Тараса Шевченка. Там прем"єра "Радіошансону" відбулася торік у квітні.
У постановці задіяні чотири актори. Місько Барбара у всіх восьми історіях грає Юру Зойфера. Решта акторів у кожній наступній сценці мають нові ролі.
Система відчиняє двері для того, аби прищемити твої пальці
— Герої вистави живуть у напівбожевільній державі, — розповідає про задум режисерка. — У ній забагато політики та бюрократії, які втручаються в життя кожного громадянина. Тому герої мусять боротися.
"Пам"ятай, насправді система відчиняє двері лише для того, аби прищемити в них твої пальці" — одна з квінтесенцій спектаклю. Його супроводжує музика колективу "Харків клезмер банд". Вони виконують єврейські народні мелодії.
— Офіціанти постійно туди-сюди бігали, заважали зосередитися. А вистава ж така, що над нею треба думати. Уже й не згадаю, про що були перші чотири історії. П"яту запам"ятав, бо в ній актори курили "траву", — ділиться враженнями один із глядачів. — А ще ту сцену, в якій нас облили шампанським.
— Курили ми справді траву, — сміється Барбара. — Світлана Олешко знайшла спеціальні сигарети на цілющих травах. Вони в аптеках продаються. От тютюн звідти ми й заправили в бульбулятор. Вистава і має проходити в такій атмосфері — з біганиною офіціантів та часом лівими розмовами глядачів. "Радіошансон" все-таки задумувався як політичне кабаре.
"Театр 49" вигадав колишній харків"янин
Юра Зойфер народився 1912-го в заможній єврейській родині у Харкові. Через 5 років родина, тікаючи від більшовиків, емігрувала до Туреччини, потім до Відня. Там Юра захопився політикою. Він був одним із засновників політичного кабаре, писав антифашистські п"єси та памфлети. У кав"ярнях влаштовував так звані "театри 49" — цензура не перевіряла зібрання, якщо на ньому було менш ніж 50 глядачів. Помер Юра Зойфер у 27 років у концтаборі Бухенвальд від тифу. Нині в Австрії та Німеччині твори митця внесені до шкільних програм.
3 
1
Коментарі
1