— Очень люблю Индию и ее искусство, — каже Людмила Кучма, 68 років, у столичному музеї ім. Варвари та Богдана Ханенків. Там відкривають виставку 50 сучасних індійських митців. Захід присвячений художниці Амріті Шергіл, яка померла 26-річною від перитоніту.
Людмила Кучма зупиняється біля кожної картини, розпитує музейних працівників про полотна. Її супроводжують двоє охоронців у чорних костюмах.
— Мені найбільше ось ця подобається — показує на роботу Шубхи Гохлей. На склі намальовані три жінки з плямами замість облич. Крізь тонке вбрання видно їхні тіла.
— Її малювали на склі, — українською розповідає Людмилі Миколаївні голова правління Східно-Європейського інституту розвитку Мрідула Гош. — Фарбу спочатку наносять на основу, потім мідною паличкою на ній роблять подряпини. Наостанок полірують наждачним папером. Тонка робота.
Виставлені картини створені за мотивами роботи Амріти Шергіл "Три сестри". Тому на всіх полотнах зображені три жінки.
— Художниця народилася в Угорщині, навчалася в Європі, — Мрідула поправляє сарі з жіночими фігурками внизу. — Її батько був індійським ученим із санскриту, мати — угорською піаністкою єврейського походження. Амріта прожила в Індії чотири роки.
До Людмили Кучми підходить екс-голова Партії зелених 58-річний Віталій Кононов. Він очолює один із департаментів Східно-Європейського інституту. Кланяється, цілує руку.
— Справжній джентльмен, — усміхається вона. — І вас на мистецтво потягнуло?
— Вирішив відволіктися від екологічних проектів, — каже Кононов. — Виставку організував наш інститут. Для мене це нове, я не надто розбираюся в мистецтві. З індійських жінок знаю лише Індіру ґанді.
Людмила Кучма гладить велику брошку на комірі піджака.
— Це у вас справжні діаманти? — питають журналісти.
— Я що, схожа на людину, яка носить діамантові брошки? — відповідає Людмила Миколаївна. — Діаманти в мене тільки у вухах, — торкається маленьких сережок.
Виставка триває до 29 березня. Потім полотна повезуть до Швейцарії.
3 
1
Коментарі