"У дитинстві любила малювати та писати на піску. Завжди думала, як зробити так, щоб вода не змивала зображення. Тепер мені це вдалося", — розповідає київська художниця 32-річна Наталія Лашко. Минулого тижня у столичній галереї Фонду сприяння розвитку мистецтв відкрили виставку її робіт "Світ — це ми". Показують 40 картин на піску.
У цій техніці Наталія Лашко почала творити півтора року.
— На полотні працювати не любила. Завжди експериментувала — малювала тушшю, акрилом, писала картини на туалетному папері. Якось зайшла до магазину для художників. Дивлюся, а на полиці лежить фарба з піском. Як спробувала, зрозуміла, що до цього лежить моя душа. Поверхня стає шершавою. На ній малюнок виглядає як наскельне зображення.
Розповідає, роботи для виставки створювала рік.
— Техніку тримала в таємниці. Показувала тільки друзям. Найдовше працювала над картиною "Край світу" — робила її два місяці. На ній зобразила хлопчика з котом. Вони сидять на лаві, що стоїть на планеті, — й дивляться у небо. Часто роботу відкладала, бо хотіла край світу зробити дуже гарним. На одну картину йде до 6 кілограмів фарби з піском. 100-грамовий тюбик коштує 50 гривень.
Торкається картини "Пеле". На ній бразильський хлопчик із м'ячем на голові.
— У Бразилії ніколи не була, бо не мала можливості. Живу з мамою в однокімнатній квартирі. 1,5 на 1,5 метра — мій робочий простір. Картини скрізь — на кухні, у коридорі, на шафах. Ніколи не хотіла заробити багато грошей, адже малюю для душі.
Столичний мистецтвознавець 73-річний Дмитро Горбачов говорить, нові техніки зараз на піку популярності.
— У наш час непросто бути оригінальним. Щоб виділитися, люди змушені вигадувати щось нове. Нова техніка — це спосіб самореклами, вона робить ім'я художнику. Таке було й раніше. Брат художника Давида Бурлюка — Володимир малював пейзажі, а потім кидав їх у трясовину. Земля добре прилипала до свіжої фарби. Критики казали: "Бурлюк малює справжні пейзажі рідної землі".
4 
1
Коментарі