"На концерт прийшла зі своїм кавалером, у нас побачення, — кокетує 64-річна Анна. — Знайома допомогла дістати квитки в першому ряду".
Жінка в чорній вечірній сукні, довгих рукавичках, на плечах — хутряна накидка з песця. Решта глядачів, які прийшли в п"ятницю до столичного Будинку актора на концерт "Два в одному" президента Європейської асоціації акордеоністів Ігоря Завадського, 41 рік, вечірнього дрес-коду не дотрималися.
Зал на 250 місць заповнений. Квитки коштували 35–70 грн. Музикант зіграв 34 композиції, частина з яких увійшли до його останнього, сьомого, альбому "Максимуз".
Ігор Завадський десять років грав на акордеоні в київських підземках, потім ще два — на площах європейських міст.
— Треба було якось на життя заробляти, адже пробитися на велику сцену було важко, — пояснює. — Потім почав їздити Європою. Вивчав, який репертуар у якій країні слухачі краще сприймають.
Уперше перед публікою Завадський виступив у 14 років.
— Це було в піонерському таборі "Чайка" на острові Хортиця. Я тоді тільки закінчив музичну школу. Дуже хвилювався перед виступом.
Іноді входжу в раж, граю з таким запалом, що інструмент просто не витримує, — розповідає Завадський. — 1995-го, коли виступав на міжнародному конкурсі в Італії, на акордеоні заклинило кнопки. Я дістав із кишені викрутку, і відремонтував їх прямо на сцені. Тоді виграв один із найпрестижніших у світі музичних призів — "Золоту ліру".
На приватних вечірках Завадський майже не грає.
— Рідко погоджуюся, бо отримую від того мало задоволення. Навмисне відлякую замовників високими гонорарами. На Новий рік 1997-го запропонували зіграти для директора однієї дніпропетровської компанії. Я попросив за це 100 тисяч доларів, і був упевнений, що мені відмовлять. Але вони погодилися. Я на ці гроші цілий рік жив.
2004 року ім"я Ігоря Завадського занесли до Книги рекордів Гіннеса.
— Тоді в канадському місті Кімберлі зібрали 664 акордеоністи, — згадує. — Я був одним із диригентів, які керували оркестром. Грали півгодини. Наймолодшій учасниці було три роки, найстаршому — 90. Ми побили рекорд 2000-го, встановлений у Нідерландах: тоді акордеони грали в унісон 22 хвилини.
3 
1
Коментарі