26 cічня у столичній книгарні "Є" луцький письменник 61-річний Володимир Лис презентував роман "Іван і Чорна Пантера". Книжка вийшла у харківському видавництві "Клуб сімейного дозвілля" накладом три тисячі. У книгарнях її продають по 39 грн.
— Головний герой Іван схожий на дурника, — каже Володимир Лис. — Та насправді це добрий, світлий і нестандартний персонаж. Іван мріє, щоб у його селі було 100 хат. Він каже: "От прийдуть німці, побачать, що в селі рівна кількість хат, і не будуть село руйнувати. Бо вони порядок люблять". Іван подобається усім, хто читав роман.
Книжка написана поліським діалектом. Дія відбувається у селі Кукурічки. Головний герой знаходить на автобусній зупинці журнал із фотографією темношкірої моделі Таумі Рембпелл і закохується в неї. Він вирішує будь-що заманити її в село.
— Писав роман рік, — продовжує автор. — Комп'ютером користуватися не вмію, досі пишу ручкою. Ручка — продовження руки, а рука — продовження голови. Раніше користувався звичайною ручкою, тепер — гелевою. На роботі не написав жодного рядка. Робив це вранці, ввечері й на вихідних. Улітку відпочивав у санаторії, там теж працював. Одна жінка побачила мене за роботою і каже: "Це ж треба бути таким сумашедшим, щоб замість відпочинку так мордувати себе". Писати почав у третьому класі. Тоді з-під мого пера виходили вірші. Якось однокласниця запропонувала змагатися, в кого вийде краще. Дівчинка постійно перемагала. Я так засмутився, що два роки нічого не писав. А потім почав знаходити вірші тієї дівчинки, але під іншими прізвищами. Виявилося, що вона їх безбожно списувала.
Володимир Лис пише одночасно дві нові книжки.
— В одному романі покажу жіночу долю у 1920-х. Другий — про місце, де народився. Це був розкішний хутір. У ньому знищили всі будинки, залишили тільки дім мого діда. Він казав: "Мушу двічі на рік колоти двох поросят. Одне для себе, а друге треба нести начальникам, щоб мою хату не зносили".
2 
1
Коментарі