Мало хто очікував від розпусного інтелектуала, безсовісного циніка та кінченого постмодерніста Фредеріка Беґбеде настільки пронизливого й трагічного роману. "Вікна на світ" у літературі справили ефект розірваної бомби, бо це був насамперед учинок глибоко небайдужої людини. Автор раптом виявився здатним говорити про речі остаточні та серйозні — трагедію, смерть і людське призначення. Він зумів вигадати моторошні півтори години вмирання ще живих людей в одному із "близнюків" Всесвітнього торгового центру, атакованих боїнгом 11 вересня 2001 року.
Роль громадянина приміряв чоловік, від якого цього чекали найменше.
Про Беґбеде
Беґбеде в літературі є нікчемою. Він чудово вміє робити якісну рекламу, але він створений для шоу-бізнесу, а не для красного письменства. Це не має нічого спільного з літературною школою
Жиль Ляпуж, письменник
Проблема, з якою Беґбеде стикається, — це неможливість говорити про те, що відбулося після 11 вересня 2001 року. По суті, Беґбеде розповідає нам, як він пише свій роман і як він йому не вдається. Насправді, в тому місці, де текст досягає кульмінації, читача чекає лише білий аркуш, пробіл, пропуск
Фредерік Беґбеде народився 21 вересня 1965 року в паризькому передмісті Нейн-сюр-Сен у родині керівника кадрової агенції та перекладачки жіночих романів. Навчався в паризькому Інституті політичних досліджень. Організовував клубні вечірки, співпрацював із гламурними журналами, працював рекламістом, знявся в порнофільмі. Книги "Щоденник молодого ідіота" (1990), "Канікули в комі" (1994) і "Новели під екстезі" (1999) створили авторові скандальну репутацію у Франції. Сповідь рекламіста "1,499 євро" (в оригіналі — "99 франків", 2000) принесла Беґбеде всесвітню славу. Однак справжнім літературним одкровенням, яке знаменувало відмову від іміджу скандального "мажора" та перехід до розряду серйозних письменників, став роман "Windows on the World" ("Вікна на світ", 2003) про події 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку.
5 
35413
Коментарі