У неділю в київському палаці "Україна" російський поет Ілля Резнік влаштував творчий вечір із нагоди свого 70-річчя. Його запросив телеканал "Інтер".
Концерт затримують на годину — до палацу не встигли привезти всіх артистів.
— На Аллегрову машина готова? — каже один із адміністраторів. — Еще полчаса назад должна была выехать!
В арт-фойє прогулюється співак Борис Моїсеєв, 54 роки. Щось тихо наспівує. Хвалиться, що вже продав у Росії мільйон примірників автобіографічної книги "Птичка".
— А больше ничем вас не порадую, только собою, — погладжує на шиї шалик із намальованими черепами. — Недавно неделю отдыхал на Кубе. Похудал на пять кило.
Моїсеєв розповідає, що перед виходом на сцену розмовляє зі взуттям — щоб не впасти.
— Це ще з балетного училища звичка, — переступає з ноги на ногу. — З Іллею Резніком дружимо 30 років. Познайомилися в Юрмалі, коли він із Аллою Пугачовою і Раймондом Паулсом прийшов на моє шоу. Можу назвати Іллю другом, сподіваюся, він мене теж.
На концерті Моїсеєв виконує пісню "Поговорим" у дуеті з 42-річною Таїсією Повалій. Потім вона співає "Посидим-поокаем".
— Завжди мріяла заспівати хоч одну пісню Резніка, — розказує за лаштунками Повалій. — Не знаю, правда, як Алла Борисівна (Пугачова. — "ГПУ") на це зреагує.
Таїсія скаржиться, що спала дві години — зранку прилетіла з Донецька. Там мала два концерти. Співачка в довгій чорній сукні з глибоким прозорим декольте.
— Дизайнери Земскова і Ворожбит запропонували — я й погодилась. Легко! — випростується. — А що мені приховувати?
Ілля Резнік увесь концерт сидить на сцені в м"якому кріслі. За лаштунками до сцени проводять 70-річну Едіту П"єху. Вона в білому балахоні. Йде повільно, спираючись на руку охоронця.
— А мы с вами в Афганистане виделись, помните? — гукає до П"єхи худий чоловік в окулярах.
— Не помню, я там была трижды, — не озираючись, підіймається сходами співачка.
— В 1983 году! У меня даже фотография с вами есть, — не вгаває чоловік.
Адміністратор вимагає, щоб на сцену запросили Лайму Вайкуле, 54 роки.
— Давай Лайму, скорее! — лютує.
— Лайма не готова, зовите Пономарева, — відказує інший.
На сцену підштовхують Олександра Пономарьова.
— Что случилось, я же после Вайкуле выступаю? — допитується він, але йде.
Потім на сцені з"являється Лайма в чорному костюмі з довгим шифоновим шлейфом. Співає хіти "Чарли" та "Скрипач на крыше".
— Илья Рахмельевич мне 14 песен написал — и все стали хитами, — розповідає Вайкуле. — Пам"ятаю, як брав мене за руку та водив на радіо і телебачення. О восьмій ранку міг повести на інтерв"ю. Мені вже здавалося, що я свою роботу не-на-ви-джу, — береться за скроні.
О пів на одинадцяту вечора оголошують антракт.
— Ушла бы домой, да Пугачеву посмотреть хочется, — хитає головою літня жінка у вечірній сукні.
Моїсеєв перед виходом на сцену розмовляє зі своїм взуттям — щоб не впасти
Алла Пугачова прилетіла до Києва напередодні концерту. Зупинилася в готелі "Перлина Дніпра", де має іменний номер. У палаці "Україна" зайняла гримерку із прямим виходом за лаштунки. Пугачова закриває концерт — виходить на сцену майже опівночі.
— Нельзя снимать Аллу справа! — сварить операторів її адміністраторка. — Я не подпишу контракт, если будете снимать!
Оператори обурюються, але забирають камеру з правого боку від Пугачової.
Пісню "Старинные часы" вона виконує із залом — глядачі голосно підспівують. Резнік затуляє очі рукою.
— Почему ты плачешь? Не надо плакать! — каже до нього Алла Борисівна. — Ми живем, пока нас любят и нам аплодируют. Ты мне как брат.
Пугачова виконує п"ять пісень і йде за лаштунки. Її супроводжують троє охоронців. До співачки підштовхують хлопчика років семи, просять сфотографуватися.
— Алла, вы гениальны! — гукають до Пугачової, коли вона зупиняється для знімка.
Співачка не реагує, мовчки проходить до гримерки.
Після концерту худа жінка в сірому костюмі намагається потрапити за лаштунки.
— Я цветы Алле принесла! — трясе букетом червоних троянд.
Охоронці виштовхують жінку, вона кидає квіти їм в обличчя.
— Такие деньги заплатила, а к Пугачевой не пустили, — обурюється, прямуючи до виходу.
2 
1
Коментарі