Бабуся нещодавно розповіла, що колись хліб пекли з шочевиці (так у воєнні часи сочевицю називали). Згадувала, що вона дуже ситна.
"Не знаю, чого тепер не садять такого. Є всього багато зараз, колись так не було, але фасольку, боби садять, горох їдять. Шочевиця певно смачніша. Раніше бідні сім'ї тільки на ній могли і жити. Казали, що вона має всі вітаміни, які треба людині", - згадує бабуся.
Цікаво, чому раніше досить популярна і недорога, а також досить ситна та корисна культура зараз так мало використовується у наших краях.
Відомо, що інші країни і досі цінують та активно споживають сочевицю. Зокрема, німці обов'язково готують із сочевиці різдвяну страву, яку прийнято подавати у Святвечір.
У Китаї та Індії страви з сочевиці є основою національної кухні, поряд зі стравами з рису. Американські індіанці називають сочевицю далом. Він входить до складу майже всіх національних страв південноамериканських народів.
Сочевиця екологічно чиста, бо абсолютно не накопичує в собі нітратів, радіонуклідів і інших шкідливих речовин. Багата на залізо і фолієву кислоту, вона незамінна для вагітних. У ній містяться: йод, мідь, цинк, магній, марганець, молібден, кобальт, бор, жирні кислоти групи Омега- 3, Омега - 6, вітаміни А, групи В, С.
Сочевиця також має розчинну клітковину, через яку покращується травний процес. Її використовують при розладах шлунку. Споживання каші з сочевиці сприяє підвищенню імунітету, налагодженню функціонування роботи сечостатевих органів, поліпшенню обміну речовин. Крім того, сочевиця добре впливає на стан шкіри.
До речі, у магазинах Львова не так легко її знайти. У звичайних невеликих магазинах рідко де можна купити консервовану. На вагу червону сочевицю знайшла у великому супермаркеті. Кілограм коштує більше, ніж 50 гривень.
Куповану червону сочевицю тушкую з овочами. Оскільки вегетаріанці вживають її замість м'яса, бо вона дуже багата білками, думаю, змішувати її з м'ясом не варто, адже вона і без нього ситна.
250 грамів сочевиці добре промиваю у протічній воді. Ставлю ще на 2 години у воду відстоюватись. Після цього ставлю варити на півгодини. За цей час готую овочі.
У велику сковорідку з олією всипаю велику нарізану кубиками цибулину, за 3-4 хвилини додаю нарубану кубиками моркву. Потім дрібненькими кубиками ріжу корінь селери. Далі кружальцями нарізану цибулю-порей. Коли все протушкується, додаю кавалками нарізаних 2 помідори. Теркою натираю шматок кореня петрушки, і додаю 2 столових ложки домашнього томатного соусу. Додаю 50 грам кип'яченої води, закриваю на хвилинку кришкою.
Отож, овочі готові. Висипаємо до них зварену сочевицю, заправляю сіллю та перцем, можна трохи паприки додати. Ретельно перемішую з овочами. Наприкінці щедро посипаю свіжомороженою петрушкою.
Нам з чоловіком дуже сподобалась страва. Цікавий, насичений і пікантний смак. Не змішуйте її із м'ясом та не їжте з хлібом. У ній є все для повноцінної корисної страви. Усім, хто готуватиме, смачного!
























Коментарі