Науковий директор школи політичної аналітики, політолог Олексій Гарань, 48 років, вважає, що час від часу Партія регіонів голосуватиме спільно з коаліцією.

Чи можна чекати на розширення демократичної коаліції?

— Так. Потенційно до більшості приєднається блок Литвина. Усе залежить від позиції його лідера. Володимир Литвин нині намагається отримати додаткові бали, потягнути час, не пристаючи ні до тих, ні до інших. Проте це не є переконливим, незрозуміла ідеологічна ніша блоку. Чи вони схиляються до соціал-демократії, лібералізму чи консерватизму? Поки що їхня позиція є набором популістських передвиборних гасел. У реальності ж позиція "ні нашим, ні вашим" може навіть підіграти "регіоналам", та це занадто ризиковано.

Як оцінюєте призначення Юрія Єханурова на посаду міністра оборони?

— Єхануров — великий професіонал. Як економіст він спробує вирішити багато питань у міністерстві, особливо стосовно фінансів. Несподівано лише те, що президент не повідомив про своє рішення колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка.

Загалом же в новому уряді є і відомі люди, і нові обличчя. Діяльність Олександра Турчинова, Йосипа Вінського можна оцінювати по-різному. Проте професіоналізму в них не відбереш. У БЮТі вирішили віддати Міністерство транспорту Вінському, а не бізнесменові Таріелу Васадзе. Побоювалися, що його призначення викличе критику. Мовляв, краще поставити гарного організатора, адміністратора, менеджера.

Приклади інших професійних призначень. Володимира Новицького — міністром промислової політики, раніше він був заступником міністра. Василя Куйбіду — міністром регіонального розвитку й будівництва. Той добре знається на цих питаннях, адже двічі був міським головою Львова. Міністр із питань енергетики Юрій Продан вдало працював із Тимошенко за часів її віце-прем"єрства.

Що ж до нових облич, то от з"явився Богдан Данилишин на посаді міністра економіки. Він не має необхідної бюрократичної практики. Але ж свого часу Віктор Пинзеник теж її не мав, хоча згодом довів свою професійність. Тож побачимо.

Наскільки вдалими є призначення Григорія Немирі на посаду віце-прем"єра та Миколи Оніщука — міністром юстиції?

— На посаді міністра юстиції НУ-НС хотіла бачити Романа Зварича. Він — професіонал, хоча  мінусом стала давня історія з дипломом. Оніщук довів свою принциповість, коли не пішов за Анатолієм Кінахом до "регіоналів", але його поважають і в таборі опонентів.

Тандем Григорія Немирі з Володимиром Огризком може стати цікавим взаємним доповненням. Немиря не є кадровим дипломатом, не має досвіду роботи в системі МЗС, проте він — відомий у західних колах, в Америці. Мислить концептуально, вміє спілкуватися з європейськими політиками їхньою мовою.

Юрієві Луценку в Міністерстві внутрішніх справ потрібно буде зробити висновки з попереднього досвіду. Інтрига була з посадою міністра освіти та науки. Призначення Івана Вакарчука стало прикладом того, як фракція НУ-НС не погодилася з Віктором Ющенком та наполягла на своєму.

Чи намагатиметься Юлія Тимошенко підібрати під свій вплив частину "Нашої України — Народної самооборони"?

— Тяжіння НУ-НС до БЮТу не пов"язано з якимись прихованими намірами Тимошенко. Проблема у внутрішній неоднорідності всередині самої НУ-НС та в Секретаріаті президента.  Фракція виступила проти ідеї широкої коаліції, й від того відносини між секретаріатом та нею стали напруженими. Натомість посилилася співпраця НУНС і БЮТ.

Водночас усередині НУ-НС присутні різні політичні погляди, так само як і в БЮТі, хоча й меншою мірою. З одного боку, це може ускладнити формування політики нового уряду. З другого — зробить її збалансованішою. Головне — це перший випадок в історії країни, коли президент, прем"єр та парламентська більшість мають майже один колір.

Коаліційні уряди діють у більшості європейських країн — у Німеччині, Польщі. Суперечки та компроміси при цьому неминучі. І щоб країна рухалася вперед, потрібні злагоджені позиції президента та прем"єра. Виробити спільні погляди — в інтересах і Тимошенко, і Ющенка. Тоді все справді запрацює.

Чи піде Тимошенко в президенти?

— Може. У неї високий рейтинг. Проте вона муситиме показати виборцям результати своєї роботи на посаді прем"єра. Так само, як і Віктор Ющенко — на президентській. У нього нині є можливості довести, на що здатен. А вже виборці судитимуть, хто має кращі шанси.

Тандем Немирі з Огризком буде цікавим

І це ще питання, що більше шкодить іміджу Віктора Ющенка — конкуренти на посаду президента всередині правлячої коаліції чи, скажімо, нагородження ним орденами Михайла Потебенька чи Бориса Колеснікова. Це викликає в людей більше обурення, ніж економічні провали.

Як розцінюєте виступ Віктора Януковича у Верховній Раді, коли він спрогнозував політичну нестабільність за правління Тимошенко?

— Бізнесу розколота країна не потрібна, хоч яке б протистояння не було між політичними силами. Тому не виключено, що ситуативно значна частина Партії регіонів голосуватиме разом із коаліцією — із питань транспорту, охорони здоров"я, банківської діяльності. Бізнесу зайвої конфронтації не треба. Із цього погляду заява Януковича з трибуни парламенту була невдалою. Він був занадто емоційним. В опозицію треба переходити гідно.

Зрозуміло, що для Партії регіонів такий перехід важкий психологічно. Прощатися з владою завжди нелегко. Але "Регіони" мають довести, що змінюються та модернізуються. Та й президент Віктор Ющенко при оцінці діяльності уряду Януковича нагадав, що той погодився на дострокові вибори. Потім хоча й вимушено, але визнав їхні результати.

Скільки може проіснувати цей уряд?

— Першим тестом для перевірки ефективності співпраці парламентської більшості, нового уряду та президента стане голосування за програму уряду. Якщо парламент її затвердить, то Кабмін не зможуть відправити у відставку протягом року.

Та її уряду буде непросто. Від попереднього лишається важка спадщина. Зростає інфляція, ціна на газ збільшилася майже вдвічі. Приймалися непрофесійні рішення на кшталт політичних призначень Нестора Шуфрича та Миколи Рудьковського на посади міністрів.

×