Сенат – верхня палата парламенту Франції, 8 червня підтримав звернення до уряду країни щодо згортання економічних санкцій Євросоюзу проти Росії.
У документі йдеться про поступове й часткове їх пом'якшення за умови відчутного прогресу у виконанні Мінських угод. Він не є обов'язковим до виконання урядом чи президентом країни.
Рада ЄС із 28 міністрів закордонних справ країн-членів вирішить у липні, чи продовжувати санкції проти Росії ще на півроку. Для цього потрібна згода всіх делегатів.
– Резолюцію сенату зумовила й нерішучість французької влади, й інтереси бізнесу, і робота російських лобістів, – каже політолог 42-річний Євген Магда. – Французький бізнес хоче дешево закуповувати у РФ сировину, а туди постачати товар із високою доданою вартістю.
"Резолюцію сенату французький уряд напевне проігнорує, й санкції проти Росії до кінця року продовжать, – пише на сторінці у "Фейсбуку" дипломат Богдан Яременко, 43 роки. – Але демарш парламенту Франції стане підставою посилити міжнародний тиск на Україну з метою примусити виконувати Мінські домовленості – змінювати Конституцію, проводити вибори на тимчасово окупованих територіях. Маємо дати зрозуміти нашим партнерам – ми не відчуваємо поспіху повертати Донбас ні на умовах Мінських угод, ні без Криму. Між продовженням на півроку санкцій проти Росії ціною виборів на Донбасі та перспективою залишитися незалежною унітарною державою, хоч і надовго без частини територій, ми обираємо друге".














Коментарі
1