Суперечки про те, з ким Україні вигідніше інтегруватися — Росією чи Європою, тривають в українському політикумі не один рік. Усі попередні владні команди намагалися всидіти на двох стільцях. Це було головною причиною погіршення відносин між країнами та обопільної втрати економічних вигод. Згадаймо постійні газові, сирні, молочні, автомобільні "війни", які завдавали вітчизняним виробникам суттєвих збитків.
— З Росією ми пов'язані досі, хоч і напівзруйнованим, але єдиним народногосподарським комплексом, — говорить президент Центру системного аналізу і прогнозування Ростислав Іщенко, 47 років. — Більшість наших підприємств мають ринок збуту в Росії. Левову частку високотехнологічної продукції можна випускати лише за співпраці з російськими підприємствами, які постачають від 40 до 60 відсотків комплектуючих. Щоб розірвати наші економічні зв'язки, треба цілком знищити економіку України.
Україна і Росія не перший рік перебувають у стані перманентних переговорів про вступ чи не вступ до Митного союзу.
— Тут не може бути двох думок, — продовжує фахівець. — Створюючи єдиний великий простір, ми матимемо значний енергетичний ефект. За підрахунками Мінекономіки, щороку Україна отримуватиме від 9 до 12 мільярдів доларів до бюджету, якщо вступить до Митного союзу. Не варто думати, що Росія подарує нам ці гроші — вона теж матиме вигоду. Мова йде про відновлення значної частини єдиного радянського народногосподарського комплексу. Наші економіки перестануть конкурувати між собою, вони посилять одна одну і почнуть змагатися з ринками Євросоюзу та Китаю. У нас є розрахунки, які показують конкретну вигоду для нашої країни від інтеграції в рамках СНД.
Експерт звертає увагу на те, що за Кучми Україну в Росії сприймали краще, ніж за Ющенка. За Януковича росіяни почали позитивніше ставитися до нашої країни.
— Хоча зараз відносини не найкращі. Утім, не у всіх. Наприклад, нещодавно Володимир Путін вручив лідеру української Компартії — Петрові Симоненку орден Дружби. Це зрозуміло, оскільки ця політична сила виступає за тіснішу співпрацю між Україною та Росією.
Більшість українців також підтримують інтеграцію пострадянського простору, розповідає заступник директора з наукових питань Інституту соціології Національної академії наук, доктор соціологічних наук 69-річний Микола Шульга:
— Прихильно до ідеї приєднання України до союзу Росії та Білорусі ставляться 57 відсотків українських респондентів. Негативно — 25. Тобто для людей найпривабливішим є східнослов'янський союз України, Росії та Білорусі. Але політики думку населення не враховують, — наголошує соціолог.
Зовнішньополітичний вибір нашої держави матиме вплив і на розвиток вітчизняного сільського господарства. Україна зараз важливий, але малопомітний гравець на світовому ринку харчів, зазначає експерт Юрій Ліпчевський, 50 років:
— Потрібно підвищити врожайність, покращити умови зберігання і переробки, постачання. Зерновий союз із Росією та Казахстаном, про який давно говорять аналітики, це завдання робить реальним за рік. Своїми зусиллями Україні вдасться досягти таких успіхів не раніше ніж п'ять-сім років.
Російсько-українське зближення матиме неоціненні наслідки й для розвитку культури. Спільний духовний простір Києва та Москви був завжди плідний, каже історик Віктор Воронін, 44 роки:
— Спільний розвиток української і російської культур, їх постійне взаємозбагачення створять своєрідний кумулятивний ефект і допоможуть нашим країнам посісти провідні позиції в основних культурних напрямках, — каже експерт. — Історія незмінно доводить, що для будь-якої держави, будь-якої культури найправильнішим є шлях, який витримав випробування часом. Тому подальше зміцнення стратегічного партнерства України та Росії й, отже, повернення української культури в традиційне русло взаємодії з російською стане гарантією того, що перед нею відкриються нові найширші можливості.
3 
1
Коментарі
23