Про це не говорять і не пишуть в інтернеті чи телевізійних програмах. Це лише чутки. Про підготовку миру між Україною та її ж частиною, що з нею воює. Якась шизофренічна логіка. Оскільки війни в нас немає, як немає і реального миру. Тисячі вбитих, мільйони біженців є, а війни — немає.
Чутки — про примирення. Про те, що починається робота з народними депутатами. Бесіди, найчастіше — з пред'явленням компромату. Чи обіцянкою прохідного місця у виборчих списках або цілком конкретними грішми.
І я — за мир. Теоретично. Тому що практично він сьогодні неможливий. Насамперед із моральних причин — навіщо гинули й калічилися на війні (все ж — війні!) багато тисяч людей? Як пояснити всім нам, хто збирав гроші для існування розкраденої армії, що настав час замирення? Замирення з "бандитами, сепаратистами та російськими найманцями", як каже у промовах наш президент.
Багато моїх знайомих виїхали з територій, що відокремилися. В основному лікарі. Розумні, освічені люди, професіонали. Їм дуже важко. Але ніхто з них не хоче повертатися в рідні місця і після можливого замирення. Більше того — і брати участь у виборах, якщо такі там відбудуться.
Хто відновлюватиме там житло, заводи, шахти — в разі нашого возз'єднання? Путін — не буде. Олігархи, які нажили там мільярди? Власне, вони й привели ці території до стану напівпустелі. Вони організували загони алкашів і невдах на святу боротьбу з "бандерофашистами". Вони давали руйнівні поради Януковичу. Нині ж панове олігархи хочуть повернутися до своїх колишніх заробітків. Їхні міста покинула інтелектуальна еліта. А з рештою — бабусями й озвірілими від війни алкашами — "працювати" буде простіше. Ці не ставитимуть гострих запитань.
Груба, гірка й трагічна правда: в Україні триває громадянська війна. Так, починали її Володимир Путін з Олександром Дугіним (російський філософ, відстоює ідею "євразійської наддержави". — ГПУ) та Ігорем Гіркіним (полковник Головного розвідуправління Генштабу РФ, брав участь в окупації Криму, організовував бойовиків на Донбасі. — ГПУ). Так, цю війну підтримує і роздуває Кремль. Але війна — громадянська, дорогий Петре Олексійовичу! З обох сторін вбивають українці.
І ще гірка правда — саме від нас і бюджету країни очікують фінансування відбудови. Ми відновимо заводи й будинки, а кілька збіднілих мільярдерів — своє не зовсім законне і зовсім не прозоре збагачення.
Дорогі співгромадяни, ми давно і звично живемо в лайні. У своєму, не російському, не американському. Воно має рідний запах, не такий різкий. Нам — присмерділося.
Як далі жити в цій країні? Як продовжувати дивитися на цих негідників і пройдисвітів і їхню постійну брехню? Я — не знаю. Страшно і бридко.
2 
1
Коментарі
1