За радянських часів кожен чоловік мав відмовитися від рідної мови. В армії він потрапляв в інтернаціональний колектив. А через 2-3 роки не всі мали сили повернутися до своєї говірки.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України.
"У 18 років чоловіка везуть служити у Казахстан, Азербайджан. Він намагається бути членом нового соціуму, російськомовного. Це породило і посилило суржик", - каже професор Гриценко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали головних ворогів державної мови
На його думку, в цій ситуації нищили обидві мови.
"І українська, бо переймала образ суржика. І російська – бо це не була та повновага мова, яка виростає з діалектів, довкілля. Наприклад, для росіянина слово "кіжи" — наповнене змістом. Він уявляє пам'ятку архітектури, дерев'яну будову, зведену без жодного цвяха. Людина у чужій культурі не є певна так само, як у своїй", - додає Павло Гриценко.
Інтерв'ю з професором Гриценком читайте незабаром на Gazeta.ua.
1 
1
Коментарі
2