У топографії Києва й інших міст залишилися елементи радянського спадку, яких не помітили під час декомунізації.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Павло Гриценко, директор Інституту української мови НАН України.
"У Києві є готель "Братислава", кінотеатри "Лейпциг" і "Загреб". А чому Братислава, а не Прага? Чому не Берлін, а Лейпциг, чому не Белград, а Загреб? Тому що "Україна - друга республіка", і зв'язків по першій лінії вона не може мати. Зате Прага, Берлін - є у Москві. КГБ дуже чітко слідкували за цим. І отаких прихованих моментів – ми маємо у топографії і Києва й інших міст – чимало", - каже Павло Гриценко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Горішні Плавні - історична назва, яка повертає народу чудове напівзабуте слово" - Юрій Шевчук
Він вважає, що з нових назв багато приживеться. Хоч не всі вони були продумані.
"Кропивницький – абсолютна не топонімна. Не підтримую й перейменування Дніпропетровська у Дніпро. Однозвучність — йому не на користь. "П'ять чоловік загинули в Дніпрі" - піди знай, чи загинули на крижині, чи сталася аварія в місті. Можна було назвати Дніпроград. "Град" – слово старослов'янське, його би добре сприйняли", - додає директор Інституту.
Інтерв'ю з професором Павлом Гриценком читайте незабаром на Gazeta.ua.
За минулий рік в Україні демонтовано 2389 пам'ятників і пам'ятних знаків, з них на честь Леніна – 1320. Перейменували 25 районів та 955 сіл та селищ, 32 міста. Реформа повернула історичні назви багатьом вулицям, містам та селам.
Коментарі
3