Під скаргою на підприємство "Укршампіньйон" підписалися 400 жителів мікрорайону Костянець у Каневі. Людей обурює постійний сморід із заводу. Кажуть, уранці та ввечері неможливо вийти на вулицю. У багатьох погіршилося здоров"я. Канівчани почали хворіти на бронхіти та гайморити. 2000 року в цьому мікрорайоні було 32 онкохворих, нині — 140.
— Уже півтора року ми з сином Сашею хворіємо, — показує медичну картку підприємець 40-річна Любов Білан. Майже на кожній сторінці написаний візит до лора. — То в мене, то в нього бронхіти, ларингіти, гайморит. Дитина в перший клас пішла, то більше на больнічному. Зараз у санаторій оформляємося.
Жінка скаржиться, що за останній місяць витратила на ліки 1,6 тис. грн. Як подихає повітрям увечері, на ранок одразу болить горло.
— Аналізи я робила в Черкасах. У мокроті з легенів знайшли спори гриба! Я з цею бумажкою скрізь ходила: і в санстанцію, і до наших лікарів. Так мені її не вернули. Мовляв, десь загубилася. У знайомих пес здох. Вони розтин робили. Сказали, що спори гриба легені закрили.
Любов каже, що лікувалася антибіотиками. А за місяць кашель поновився. Лікарі порадили їй зміцнювати імунітет або змінити місце проживання.
75-річний Олександр Родченко живе на вул. Церетелі із дружиною Тетяною, донькою Наталею, онуками: 10-річним Іваном та 16-річним Сашком. Каже, віднедавна бронхіти докучають усім членам сім"ї.
— У дочки ще й серце хворе. Вона оце тільки подихає тою вонью, так одразу й гірше, — старий мне в руках цигарку без фільтра, закурює. — Ми на Далекій Півночі до 82-го жили. То я в жизні не болів! Баба моя ледве дихає.
Сусідка Родченків 50-річна Галина Токар працює на сирзаводі в нічну зміну.
— У півдругого ночі встаю, то таке воніще, що рвать можна, — жінка говорить захриплим голосом. — Як ото здохлим. Попервах не могла понять. Усе коло хати дохлого собаку шукала. А тоді вже почали люди балакать, що то ті гриби. Я не простудилася, холодного не п"ю. Голос день є, а два дні нема.
56-річна Таміла Романенко каже, що в неї від різкого запаху болить голова.
— Оце перед Новим годом не могли з хати вийти. Така тошнота була. То хай не брешуть, що воно безвредне. Діти на всій вулиці слабі, — додає.
— Давлєніє піднімається, кашель такий страшний! У мене баба — сердечнік. Їй од цього смороду зле стає. А як звідти подує вітер, то дихати нічим, — 70-річний Микола Скляренко показує в бік заводу.
Люди кажуть, що нерідко смердить по всьому місту. Але мікрорайон Костянець потерпає найбільше. Бо від нього до "Укршампіньйону" — щонайбільше 2 км.
У мокроті з легенів знайшли спори гриба
— Оно за кордоном такі підприємства за 30 кілометрів від жилих домів, — обурюються місцеві.
Дехто з людей боїться називатися. Кажуть, можуть звільнити з роботи.
— Місто в нас невелике. А владі завод вигідний. Бо це гроші в бюджет, — пояснюють.
Заступник головного лікаря Канівської райлікарні 67-річний Микола Кочубей каже, що після численних скарг жителям мікрорайону запропонували пройти медогляд.
— У цьому районі є ріст захворювань дихальних шляхів та онкозахворювань, — каже він. — Однак достеменно стверджувати, що саме через "Укршампіньйон", не можу. Тут потрібні ґрунтовні наукові дослідження. Та ще й Чорнобильська зона. Можливо, воно все в комплексі. І ті шкідливі речовини, які виділяються на підприємстві, й радіологічний фон. Та й узагалі в Україні постійно зростає кількість онкохворих.
Перевірка, проведена на підприємстві санстанцією, виявила низку порушень. У цехах рівень двооксиду азоту та оксиду вуглецю перевищує норму в 1,4 та 1,8 разу.
— Технологія виробництва передбачає викиди в повітря так званих меркаптанів — газів, що утворюються при бродінні компосту, — каже заступник головного лікаря обласної санепідемстанції 41-річний Володимир Папач. — Належного контролю за цим на підприємстві не організували. Нам не надали переліку шкідливих речовин, які можуть виділятися.
Папач говорить, що відстань від житлового масиву до підприємства відповідає нормам на момент його відкриття. Нині там збільшили потужність виробництва. Тому виявити, чи безпечне воно для людей, можуть лише фахівці Інституту гігієни та медичної екології ім. О. Марзєєва.
— Ми рекомендували керівництву "Укршампіньйону" провести такі дослідження. Тоді можна буде говорити про подальшу долю заводу, — додає Папач.
В обласній екологічній інспекції кажуть, що "Укршампіньйон" не має необхідних дозволів на викиди. За них завод неодноразово штрафували. Частину штрафів він не сплатив.
— Ми знайшли джерело запаху, — говорить російською директор товариства "Укршампіньйон" 54-річний Володимир Поблоцький. — Це застоювання мулу в очисних басейнах. Зараз чистимо їх. Уже домовилися з Інститутом Марзєєва про перевірку. Це десятки тисяч гривень. Але ми їх згодні заплатити, щоб покласти край цим скаргам.
Поблоцький запевняє, що жодних шкідливих речовин їхнє підприємство не виділяє.
— Ми вирощуємо гриби й виробляємо компост. Усі компоненти — природні, ніякої хімії, — каже директор.
За п"ять років діяльності підприємство вдвічі збільшило потужність. Нині в середньому виробляє 36 тис. т грибів на рік. Тут працюють 700 канівчан та жителів прилеглих сіл.
Поблоцький пропонує всім, кого непокоїть запах, дзвонити на підприємство за телефоном гарячої лінії: (04736) 32 380.
3 
1
Коментарі