Керівництво Синицького лісорозсадника, що за 22 км від Умані в Христинівському районі, цього року запланувало до зрубу 5 тис. ялинок. Торік продали 2 тис. Найчастіше купують дерева заввишки 1,5–2 м по 22–24 грн. Ялинка до 1 м коштує 18 грн.
Лісорозсадник заснували 1952 року. Сьогодні його площа 100 га.
— Насадження ділимо на школи. Це школа вічнозелених дерев, далі — новорічних ялинок, — показує 48-річний начальник Синицького розсадника Василь Плахтоник. — Аби виростити двометрову ялинку, потрібно не менше семи років. Собівартість однієї — 14 гривень, а продаємо за 18. Це майже у збиток. Спочатку в парниках висіваємо насіння, за два роки ялинка виростає до 15–20 сантиметрів. Цього року через засуху пропало багато саджанців.
Ялинки висаджені рядком. Відстань між ними приблизно метр-півтора. Перед Новим роком у день зрубують до 200 дерев.
— Замовляють дерева школи, дитячі садочки, церкви, різні підприємства. Зазвичай беруть ялинки за 200–300 гривень. П"ять років з Умані приїжджає до нас багатодітна сім"я, їм даємо деревце безкоштовно. Цього року головні ялинки Умані та Христинівки будуть із нашого розсадника. Уманчани замовили 12-метрову ялинку. Таким деревам понад 20 років. Їх ціна приблизно 700 гривень. 7-метрове коштує 312 гривень, далі доплачують за кожен метр, — пояснює Василь Савович.
На зрубаних ялинках набивають спеціальним молоточком-печаткою букву "К". Це значить, що їх продали в лісництві. Якщо дерева без клейма, то, скоріш за все, вони крадені.
— Декілька років тому в нас поцупили 180 ялинок. Після цього удосконалили систему охорони. Зараз крадіжок немає. Четверо охоронців чергують по двоє через добу, — розповідає Василь Савович.
Бум на ялинки починається після 20 грудня.
— Показуємо клієнту плантацію. Зрізаємо підряд. Якщо ялинка однобока, неправильної форми чи малого зросту, то лишаємо її. Вона з часом вирівнюється і приймає красиву форму. Рубати треба під корінь, — чоловік підходить до півтораметрового деревця, трохи нагинає його і показує, де зрубувати.
На ділянках, де були ялинки, навесні сіють гречку. Вона вбиває пирій. А потім через кілька років знову висаджують ялинки.
— У нас є свої вулики. Отож маємо гречаний мед, — усміхається начальник Синицького лісорозсадника.
Нині на території розсадника мешкають шість сімей: три з них — пенсіонери, інші працюють на розсаднику чи в лісництві.
— Раніше тут був магазин. А потім закрили, то люди в село їздять. Майже в кожного своя машина. Діти в школу на велосипедах їздять, а коли замете, то пішки до села через поле ідуть. Тут недалеко — кілометр, вони уже звикли, — каже Василь Савович.
2 
35413
Коментарі