"Кілька тижнів тому онучка впала з гойдалки й розбила голову. Діти катаються, бо немає їм де гратися, — вказує на напівзламану залізну дитячу гірку й таку ж гойдалку мешканка будинку по вул. Комарова в Умані 52-річна Марія Тріфонова, бабуся 3-річної Аліни. — Кілька тижнів тому комунальники ремонтували якусь трубу й розкопали в одному місці глину, там із півсотні дітей паски ліпили. Відігнати було неможливо".
У місті понад 50 ігрових та 6 спортивних дитячих майданчиків. Більшість будували в 1970–1980 роках.
Навмання обходжу 10 майданчиків в усіх районах міста. Із 10 лише два мають задовільний вигляд, обидва по центральній вул. Леніна.
— Тут раніше був дитячий майданчик, — вказує на зарослі густою травою іржаві залізні ракети та гірку мешканець п"ятиповерхівки по вул. Пролетарській 77-річний Анатолій Потьомкін. — Поряд був дерев"яний стіл і лавки. Але з часом дерево прогнило — цього року ми самі їх відновлювали.
За кілька метрів від "майданчика" — контейнери зі сміттям. Чути сморід.
— Тут бродячих собак та котів із добрий десяток, — бідкається чоловік.
Жителі вул. Пролетарської водять гратися дітей у дендрологічний парк "Софіївка" або на майданчики в центрі міста. Тут у парку Калініна та на вул. Леніна фірма "Рошен" зробила два сучасних ігрових міні-містечка. На обох майданчиках завжди більше півсотні дітей. Поряд на лавках сидять дорослі.
— Є люди, з іншого кінця міста їдуть, — розповідає мати 3-річної Софійки Леся Чорна, 27 років. — Якби у дворі була нормальна площадка, донька довше гралася б на вулиці, бо сюди ми можемо лише на кілька годин прийти.
Черговий лікар-травматолог уманської міськлікарні Олександр Максютов, 31 рік, не радить пускати дітей на старі майданчики.
— За чергування буває 2–3 дітей від 3 до 6 років приводять із тих дитмайданчиків — із забоями, розтягненнями, — каже він. — Бувають і переломи.
Умані бракує дитмайданчиків у районах будинків офіцерського складу, Лисої гори та Нової Умані.
— Торік ми обіцяли мешканцям по вулиці Леніна N90–98 зробити невеликий майданчик. Але через брак коштів не дотрималися слова, — каже головний спеціаліст відділу житлового господарства міськради 54-річний Сергій Поцелуйко. — Маємо надію, що цього року ми таки встановимо його. Можливо долучаться спонсори.
Цього року близько 500 дітей звернулося до міськлікарні з травмами верхніх і нижніх кінцівок, із забоями внутрішніх органів, 20 — з укусами тварин, троє постраждали внаслідок аварій. Під час канікул травматизм частішає.
— Зараз пора фруктів та ягід. Діти лізуть за черешнями на дерева і зриваються вниз, — кажуть у лікарні. — Часто травмуються на будівельних площадка, які не охороняються.
Діти отримують 80% травм, граючись на вулиці.
— Більшість із них — на совісті дорослих. Батьки не приділяють достатньої уваги дітям, — каже лікар-травматолог уманської дитлікарні 53-річний Анатолій Маналакі. — Якщо дітей віком від 4 років частіше приводять із травмами кінцівок, то малюків до 3 років — із опіками. Узагалі випадки дитячого травматизму не зменшуються, просто зараз менше народжують, тому цифри здаються меншими.
Протягом останнього місяця з укусами тварин звернулися по медичну допомогу 7 дітей.
— За останні роки кількість бродячих собак та кішок зросла, — додає Маналакі.
Коментарі