"Усе своє свідоме життя вболіваю виключно за київське "Динамо", — каже 47-річний Леонід Даценко, голова обласного осередку Української народної партії. — Раніше подобалася гра Олега Блохіна. У кінці 1990-х захоплювався парою динамівських нападаючих Шевченко—Ребров. Зараз імпонує гра Артема Кравця".
Розповідає про матч, який найбільше запам'ятався:
— Це було восени 1985 року, коли "Динамо" у розіграші Кубка кубків приймало румунську "Університатю". Кияни грали настільки потужно, що на 11-й хвилині вже вели 3:0. Після 11-ї хвилини команда кинула грати. Тобто якби треба було виграти 12:0 або 15:0, то це було би зроблено. Ще два пам'ятні матчі — протистояння збірних України й Росії у 1998–1999 роках. Росіяни через свою пресу і телебачення всіляко насміхалися з нас. І ось у першому матчі ми, хоч і не без труднощів, здолали росіян 3:2. На гру-відповідь, здається, прийшла вся Москва. Газета "Советский спорт" вийшла під шапкою: "Бей хохлов, спасай Россию". За 3 хвилини до кінця ми програвали 0:1. У мене навіть сльози від образи виступили. Однак Андрій Шевченко встановив вищу справедливість, забивши гол на останніх хвилинах.
Начальник організаційного відділу обласної держадміністрації 47-річний Юрій Івченко не тільки вболівав, а й активно грав у футбол на професіональному рівні:
— У рідному Тальному був не останнім футболістом. З юнацького віку виступав за основний склад "Будівельника". Коли призвали до армії, служив у спортивній роті в Москві. Там мене помітили й запросили грати за дубль московського "Динамо". За кілька місяців до демобілізації пропонували квартиру й московську прописку, аби тільки лишився. Але я вперся й казав, що неодмінно повернуся додому в Тальне.
Юрій Іванович уболіває за київське "Динамо". Кумиром називає Олега Блохіна.
— Найвидатніший матч — фінал Кубка кубків 1986 року між "Динамо" й мадридським "Атлетико". Наші виграли 3:0, а найкрасивіший гол, другий, забив Олег Блохін. Серед інших матчів виокремлю перемогу над "Барселоною" восени 1997 року з рахунком 4:0. Три голи тоді забив молодий Андрій Шевченко.
Голова Чигиринської райдержадміністрації 53-річний Володимир Калашніков є вболівальником харківського "Металіста".
— Я вчився в одному класі з майбутньою зіркою радянського футболу Володимиром Безсоновим. Навіть жили в сусідніх будинках по вулиці 12 Квітня в Харкові. Володя тримав м'яч так, ніби той був прив'язаний до його ноги. Шкода, що його забрали в Київ грати за "Динамо". Найпам'ятніший матч — "Металіст" — "Динамо" (Тбілісі). Це було в кінці 1970-х. Я сидів на східній трибуні й на власні очі бачив, як грузини зламали ногу нашому захисникові Ткаченку. Ще добре пам'ятаю, як "Металіст" виграв Кубок СРСР 1988 року, здолавши московське "Торпедо" 2:0. Із останніх матчів запам'ятався виграш "Металіста" в турецького "Бешикташа" 4:1.
— Для мене матч усіх часів і народів — гра за суперкубок між "Динамо" й "Баварією" в Мюнхені, — розповідає керівник обласної міліції 54-річний Валерій Дерновий. — Не бачив нічого красивішого за гол Блохіна. Із останніх ігор пам'ятна перемога "Динамо" над "Манчестер Сіті".
Для Дернового на другому місці після України — збірна Росії.
— Уболіваю за своїх, тобто слов'ян.
Голова обласної федерації футболу 61-річний Володимир Фощій довго був уболівальником київського "Динамо", однак зараз уподобав ще й донецький "Шахтар". Улюбленим гравцем називає зірку 1960-х "динамівця" Віктора Серебряникова.
— Так бити штрафні, як це робив Віктор, тепер ніхто не вміє. Куди тому Алієву. Віктор бив виключно по "дев'ятках" і майже завжди вціляв. Запам'яталася гра СРСР — Бразилія, що відбувся 1965 року в Москві. Яка в нас була команда! Але це було ніщо порівняно з Бразилією на чолі з великим Пеле. Бразильці перемогли з рахунком 3:0. Телевізори тоді тільки почали з'являтися, і для мене гра бразильців була схожа на гру прибульців із космосу. На всіх турнірах, де не грає Україна, а грає Росія, вболіваю за неї. Така річ, ностальгія.
Губернатор області Сергій Тулуб, 58 років, уболіває за донецький "Шахтар".
— Улюблений гравець команди — воротар Андрій П'ятов. Взірцем футбольної майстерності залишився Едуард Стрельцов. А серед вихідців із Донеччини — Віталій Старухін, котрий став найкращим футболістом СРСР та найкращим бомбардиром чемпіонату 1979 року. Запам'яталася перемога "Шахтаря" у фіналі Кубка УЄФА, цікавим був нещодавній матч із "Ромою". Згадую гру донеччан 1979-го, коли команда стала срібним призером СРСР. Також гру "гірників", коли два роки поспіль — 1961–1962-го — вони завойовували Кубок СРСР.
1 
1
Коментарі